пісні нової епохи
загублений
шукаю палаючий погляд твій
серед нудьгуючих незнайомців.
силуети на дні
бляшанки напівпрозорої -
немов тіні невідомих богів.
ти мене заманив у пастку –
я йшов слідом
покірно і мовчки,
тепер лиш не можу збагнути,
де саме звернув зі шляху?..
де стежина моя, терниста й крива,
потонула в морях дротів?
де поля під роси витонченим намистом
стали гулом розбитих бетонних стін?
я просив, я боявся реального світу,
але той перегнав час.
і тепер не знаю,
чи існувало колись взагалі поняття «нас»?
спотикнувся і впав –
ти мені не простягнеш руку.
може ти – лише вітер в щілинах
розсипаних крихтами вікон
чи примара дзеркал?
тобі байдуже на той вихор,
що мою розриває душу,
але в посмішці натягнутій
завжди шукаю тваринний оскал.
я стрибну, чи ти підеш за мною?
знаю, дурні слова
самі лезом язик прорізають,
розтинаючи думки,
бомблячи міста…
знов не можу заснути,
дим став моєю постіллю,
прихистком, домом…
обійми мене,
благаю…
мені дуже-дуже холодно…
Відредаговано: 11.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
