пісні нової епохи
пофарбоване небо
дивлюся на натовп людей
метушливий
в панічній блискучій обгортці.
споглядаю очима пустими -
спокійно, байдуже, мовчки.
я сторонній спостерігач
цього Irrtum
в світі викривлених тіней,
де пози облич -
прозорі -
без кольору, форми, обрисів -
суцільна маса тваринного страху
із плином до праху.
я не з їх клану -
мене не колишуть ракети
акрилом по небу,
петриківські розписи вибухів
в піднебінні божого склепу -
лише мистецтво ентропії.
нічого більше.
коливання шкали Фарингейта
в центральній нервовій
системі -
вічні,
але й те вже egal.
я - простий спостерігач
цього театру абсурду,
не мені судити
їх огидні душі -
так нехай же Бог розсудить.
Відредаговано: 13.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
