пісні нової епохи

пофарбоване небо

дивлюся на натовп людей

метушливий

в панічній блискучій обгортці.

споглядаю очима пустими -

спокійно, байдуже, мовчки.

 

я сторонній спостерігач

цього Irrtum

в світі викривлених тіней,

де пози облич-

прозорі-

без кольору, форми, обрисів-

суцільна маса тваринного страху

із плином до праху.

 

я не з їх клану-

мене не колишуть ракети

акрилом по небу,

петриківські розписи вибухів

в піднебінні божого склепу-

лише мистецтво ентропії.

нічого більше.

коливання шкали Фарингейта

в центральній нервовій 

системі-

вічні,

але й те вже egal.

 

я - простий спостерігач

цього театру абсурду,

не мені судити 

їх огидні душі -

так нехай же Бог розсудить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше