пісні нової епохи
ниточка
сапфірові соняхи,
відобразившись у блакиті загиблого неба,
стануть чорно-білими.
стогони труб заводу розбитого
флейтою відгукнуться
в судинах
кістлявих пальців,
відбиваючись луною
від стінок дренажних у череві,
на старому скляному дереві
вибито дулом гвинтівки:
«реанімація обгорілої плівки».
ставлячи собі питання «навіщо?»
не можу знайти жодної відповіді –
erst stirbst du,
doch dann lebst du weiter –
aber warum? –
повертаюсь до мрії –
не літака,
а сподівань,
замурованих у асфальті.
ваші радіо-марафони –
жваві й веселі,
моя ж веселка,
напившись горілки,
повісилась попід люстрою
совкової дряхлої оселі –
не більш натхненної,
ніж мої думки –
хворі і перверсивні –
деградація свідомості
через призму регресу інтелекту -
суцільно деструктивна.
повертаючись
з того світу знову -
приходжу wieder und wieder
до прогнивших основ
псевдоістини,
виблюваних розпеченим мозком
в мозаїчній психопатії
нестерпно однакового ритму
простих й до тремтіння банальних
обсессивних алгоритмів.
я у пастці.
в закритій коробці.
як кіт Шредінгера –
не живий і не мертвий
на момент точки відправлення
і прибуття.
замкнений у важкі чавунні
кайдани відчуженого буття.
я - поламана лялька,
до якої не вистачає детальки.
Відредаговано: 11.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
