електромагнітні хвилі натомилися
коливатися без мети.
"der Krieg ist vorbei"-
лише подумки, пошепки...
та артерії сплуталися
хурделицею.
розгойдані хати-
підіймаючи вії
важкі і сиві-
благають богів Всесвіту
дати їм сили
покинути крихкий і грішний
цей світ.
обіцяй
мені,
що кільцем не візьме
за шию біль,
що ми вийдемо
з цього тяжкого бою-
бодай не цілі,
та хоча б живі.
присягнися.
нахилився,
поцілуй
гірке моє обличчя
сухими губами,
й помолися.
бо як Бога
нема у серці-
там безодня прірва,
в яку зазирнувши
і сам втрачаєш-
ся.
"Gewissen Frage!"-
вони кричать,
надриваючись,
випучивши
оскаженілі очі,
а чорти регочуть-
совість давно
вони продали
на базарі сусідам.
ми з тобою
ще розірвемо
цей вакуум
галасливої тиші,
і станемо
на сходинку ближче
до космосу.
тільки пообіцяй.
Відредаговано: 11.12.2024