Розділ 1

– Ти чому так довго збираєшся? – подруга зустріла мене в холі перед конференц-залом. – Твій виступ наступний. Ще пара хвилин та все.

– Тимура вкладала, – пробурмотіла у відповідь та повернулася до дзеркала, поправила піджак. – У нього зубки ріжуться. Температура піднялася.

– Ох, я взагалі не уявляю, як ти примудряєшся все встигати, – зітхнула Лана. – Від дітей одні нерви. Тобі б няньку знайти. Виспатися хоч раз.

– У нас же є няня, – усміхнулася. – Одна б я зараз точно не впоралася.

– Вона приходить на кілька годин, тільки якщо тебе немає поруч. А краще б залишалася з дитиною постійно. Ти б хоч відпочила нормально. У СПА-центр пішла або в наш салон краси. От скажи мені, коли ти востаннє користувалася цими бонусами для співробітників?

– Вибач, Лано, мені потрібно ще раз переглянути свої нотатки.

– Ти тільки про роботу й думаєш, – фиркнула подруга.

– Робота зараз на першому місці, – знизала плечима, гортаючи презентацію далі. – Мені важливо отримати підвищення.

– А особисте життя коли влаштовувати? До речі, головний бос просто вогонь. Гарний як чорт. І у чудовій фізичній формі. Ти б бачила ці плечі. Готова посперечатися, у нього не тільки руки величезні, – Лана виразно присвиснула. – Доречі обручки в нього немає. Ти б придивилася.

– Дарую його тобі.

– Ну дивись сама. Я час гаяти не стану. Зачарую цього багатія за кілька днів, він і моргнути не встигне, як ми одружимося.

Двері конференц-зали відчинилися, і на порозі з'явився наш колега. Начальник служби безпеки. Він виглядав білішим за сніг та нервово промокав чоло хусткою.

– Що сталося? – одразу запитала Лана.

– Головний бос, – похмуро кинув той. – Він розніс мене як сопливого хлопчика.

– Чому? – здивувалася я. – Безпека в нас на найвищому рівні. Готель під надійною охороною.

– Тепер ми все міняти будемо. Новий начальник – нові порядки. А ти чого чекаєш, Наталі? Твоя черга його розважати. Бажаю удачі!

Він розвернувся та пішов геть.

Схоже, моє підвищення відкладається. Тут би посаду зберегти. У колишнього начальства не виникало жодних запитань щодо того, що я більшу частину роботи виконую віддалено, з квартири, в якій живу разом зі своєю дитиною.

Але як усе буде тепер?

Готель "Престиж" один із найкращих у Дубаї. Керуючий мною задоволений. Ось тільки місяць тому всю нашу мережу викупив приватний інвестор. Спочатку здавалося, нічого в принципах роботи не зміниться. Але несподівано нагрянув той самий інвестор. З перевіркою.

До цього дня ми не знали, хто наш головний бос. Ніхто його не бачив, ніхто не чув його імені. Сама угода відбулася в атмосфері найсуворішої секретності, тому нас просто поставили перед фактом.

– Якщо хочеш, можу виступити замість тебе, – запропонувала Лана і смикнула свою сукню нижче, щоб краще показати груди. – Скажемо, що ти отруїлася або підхопила небезпечний вірус.

– Ні, я впораюся.

Подрузі пощастило. Їй не потрібно робити презентацію. Вона працює адміністратором у службі прийому та розміщення гостей. А ось я відповідаю за рекламу готелю. Начальник маркетингового відділу у відпустці, тому мені потрібно представити всю нашу роботу замість нього.

Я зітхнула та відчинила двері.

Треба починати.

Може все пройде не так погано? Я ж добре підготувалася, сама вела багато з наших проєктів. Проблем не виникне.

– Добрий вечір, – широко посміхнулася я, проходячи в центр конференц-зали, щоб почати презентацію.

– Наталі займається піаром, – сказав керуючий. – Пане Байсаров, упевнений, ви маєте високо оцінити її роботу. Вона у нас геній маркетингу. Навіть не віриться, що кілька років тому ця дівчина приїхала як звичайний стажер.

Стоп. Що сказав наш керівник? Пане... Байсаров?

Усередині все похололо, а серце різко рвануло вниз. Папка вислизнула з моїх пальців, шумно стукнулася об підлогу.

Це помилка. Точно помилка. Не може бути, щоб він опинився тут, ще й викупив мережу готелів, де я працюю. Таких збігів не буває.

Я підняла погляд та зіткнулася зі своїм найстрашнішим кошмаром.

Емін Байсаров. Мій чоловік. Колишній чоловік. Він зрадив мене, розважався з моєю найкращою подругою. Я розлучилася з ним та втекла в іншу країну, щоб він ніколи не дізнався про мою вагітність.

– Наталі, все гаразд? – голос керуючого повернув мене до реальності.

– Т-так, – кивнула я.

Присіла, щоб підняти папку, але аркуші розлетілися, довелося збирати все разом. Уперед я вже не дивилася, проте відчувала, що Емін буквально пожирає мене очима. Його важкий погляд відчувався фізично.

– Починайте, – пролунав до болю знайомий хрипкий голос, від якого вмить кинуло в тремтіння. – Хочу скоріше оцінити всі ваші достоїнства.

Тут я все-таки подивилася на колишнього чоловіка.

Клянуся, краще б я цього не робила.

Він дивився на мої груди так, ніби на мені була вдягнена не закрита блузка, а сукня з глибоким декольте, як у Лани. Звісно, коли я присіла та почала збирати папери з підлоги мало не на колінах, моя поза виявилася пікантною. Але в одязі я завжди дотримувалася суворого дрес-коду.

Елегантний брючний костюм не був чимось провокаційним.

Тоді чому очі Еміна горіли так, немов я перед ним гола?

Потрібно заспокоїтися та провести презентацію. Якщо поводитимуся правильно, то він нічого не дізнається про дитину.

Я поклала папку на стіл та взяла пульт для управління проектором.

А раптом Байсаров уже все знає?

Від однієї лише думки про такий поворот подій мені відразу стало погано.

Минуло два роки. Я почала життя заново, повірила в себе та розслабилася. Вирішила, колишній чоловік ніколи не знайде ні мене, ні мого малюка. Займалася улюбленою роботою, ростила дитину та будувала плани на майбутнє.

Наївна. Мені слід було пам'ятати про те, що Байсарови ніколи не відпускають своє. І не розлучаються.

Емін не погодився б розірвати наші стосунки, тому мені довелося піти на хитрість та втекти. Іншого виходу просто не залишалося.