Розділ 2

Сюрприз

Того ранку тривога зникла так само швидко, як і з’явилася.

Уже за дві години Яна сиділа в кабінеті керівника, не вірячи власним вухам і прохаючи повторити сказане ще раз.

– Поїздка скасовується, - Марк  склав руки на столі. - Клієнт переніс зустріч. Радій, маєш вільний вечір.

Дівчина завмерла. Потім повільно дістала телефон. На екрані світилося ранкове повідомлення від Данила. «Напиши, як сядеш у потяг».

Усередині спалахнув азарт - шалений, абсолютно нераціональний. Він переконаний, що вона прямує до вокзалу. Вона не скаже йому ні слова! Просто вдягне найкращу сукню, нафарбує губи яскраво-червоним і з'явиться в заміському комплексі посеред вечора.

Пальці швидко набрали коротку брехню: «Усе добре, на роботі завал перед виїздом. Напишу вже з готелю».

Натиснувши «відправити», дівчина щиро вважала це невинним сюрпризом.

До вечора Яна встигла закрити всі справи, заїхати додому й змінити одяг.

Світлі джинси, шовковий топ і сережки, які Данило сам вибрав для неї минулого місяця. Насичений червоний колір помади лягав ідеально - зухвало й ефектно. Викликане таксі швидко мчало крізь нічні вогні міста.

Коридор заміського комплексу зустрів її напівтемрявою. М'який килим повністю поглинав стукіт її високих підборів.

Швидко знайшовши потрібні двері наприкінці прольоту, Яна помітила, що вони нещільно зачинені. Зсередини лунала приглушена музика, чувся сміх і  передзвін келихів.

Піднісши руку, щоб штовхнути двері й ефектно з'явитися на порозі, дівчина раптом завмерла.

З глибини номера виразно пролунав голос Данила. Спокійний, розслаблений, з тією особливою інтонацією, яка бувала в нього тільки з найближчими людьми.

Але наступні його слова змусили Яну зупинитися на місці.  Рука дівчини повільно сповзла вздовж тіла.

Додайте книгу до бібліотеки, щоб не загубити ♥️.