Після третьої пари

Розділ 10. Марк

Я бачу її, коли вона розвертається. І розумію все одразу. Чорт.
  — Ти мене взагалі слухаєш? — питає Катя.
  — Слухаю, — відповідаю автоматично. Але дивлюся вже не на неї.
  Настя пішла швидко. Не бігла. Але так, ніби тікала від чогось. Від мене.
  — Ти дивний сьогодні, — каже Катя і нарешті прибирає руку з моєї куртки. — Ми ж домовилися про суботу?
  — Я подзвоню.
  Вона фиркає.
— Ти завжди так кажеш.
  Бо це правда. Катя — це просто звичка. Легка. Без зобов’язань. Без глибини. І ще вчора мене це повністю влаштовувало. А сьогодні — ні.
  Я не намагаюся наздогнати Настю. Не тому що не хочу. Тому що знаю її тип. Вона зараз зробить висновок. Замкнеться. Поставить стіну. І якщо я підійду зараз — буде тільки гірше. Але я бачив її очі. Там було не байдуже. І це змінює правила гри.
  Я проводжу рукою по обличчю й тихо видихаю.
  — Ти влип, — каже Олексій, який з’являється поруч ніби з повітря.
  — Можливо.
  — Це твоя колишня щойно пішла?
  — Ні.
  — Гірше?
  Я киваю. Гірше. Бо з Катею все просто. А з Настею — ні. І вперше за довгий час мені не хочеться легкості. Мені хочеться, щоб вона знову подивилася на мене так, як біля того вікна. Без страху. Без захисту. І цього разу — не пішла.

Тея Тейлор

Подобається

#2560 в Любовні романи
#577 в Короткий любовний роман

У тексті є: студенти, хороша дівчина, повільне зближення

Відредаговано: 14.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись