Після третьої пари

Розділ 8. Марк

Вона втекла. Не драматично. Не з образою. Але втекла.
  Я залишаюся біля вікна ще хвилину, дивлячись на подвір’я. Дихання повільно вирівнюється.
  Вона не схожа на інших. Більшість або одразу піддаються грі, або починають захищатися агресивно. Настя… інша. Вона бореться з собою. І мені це подобається більше, ніж мало б.
  — Ти серйозно? — чую голос Олексія за спиною. — Ти дивився на неї так, ніби вирішуєш рівняння.
  — Вона складна.
  — Тобі подобаються складні.
  Я усміхаюся.
  — Вона не хоче мене.
  Олексій сміється.
— Тому ти й зацікавився.
  Я проводжу рукою по потилиці.
  — Ні. Тому що вона не боїться сказати «ні».
  І це правда. В її «ні» не було кокетства. Не було гри. Було рішення. Але я бачив інше. Вона не відступила одразу. Не втекла, коли я став ближче. Вона дихала швидше. І я це відчув.
  Я не збираюся тиснути. Не цього разу. Якщо вона любить порядок — добре. Я просто повільно стану частиною її системи.

Тея Тейлор

Подобається

#2567 в Любовні романи
#570 в Короткий любовний роман

У тексті є: студенти, хороша дівчина, повільне зближення

Відредаговано: 14.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись