Розділ 33

Невідомий номер

Ви не мали стати частиною цього.

Це наша вина. Але ми це виправимо.

Ми поруч.

Серце закалатало.

Ці слова…

Тільки одна людина могла так написати. Тільки один голос так боляче відгукнувся десь усередині – знайомий, рідний, але далекий, як сон, як спогад.

Чорт. Це він? Це справді він?..

Я відкинувся на спинку сидіння, втупився в стелю. Руки тремтіли. Я хотів вірити. Боже, як я хотів у це вірити. Але частина мене не дозволяла – надто багато часу минуло, надто багато брехні, надто багато тиші.

Вони спостерігали за нами? Весь цей час?

І якщо так… чому мовчали? Ні разу не дали жодної звісточки про себе.

Мені хотілося кричати. Вдарити щось. Знайти його. Побачити. Обійняти. Вдарити ще раз. Просто впевнитись, що він живий і в порядку.

Треба в дух, в холодний душ. Навіть думати зараз не можу.

Тому за пів години я вже йду по кухні до стільниці, витираючи мокре волосся. Стало краще, але нові думки не з’явились, та і майже безсонна ніч дає про себе знати, тож мені треба кава. Вмикаю кавомашину і трохи випадаю з реальності, дивлячись в нікуди. Раптом погляд зачепився за предмет, лежачий на журнальному столику перед диваном, на якому ми лежали перед тим, як я поїхав до Ноя. Планшет. Її планшет. Боже, який же я ідіот! Він синхронізований з її телефоном, а отже там все ще може бути щось, що може допомогти. Має бути!

Згадуючи відеозапис з камер відеоспостереження сусідів, перше що я роблю – заходжу в повідомлення. Перед тим як сісти в незнайому машину, їй прийшло повідомлення.

Невідомий номер

Хочеш дізнатись, що сталось чотири

роки тому? Сідай у машину.

Господи… Це… Від кого це? Хтось щось знає про Дафну і Тео. Це ж очевидно про них. Але чому зараз? Через стільки років? Нес так хотіла дізнатись, що з ними стало, що сіла до невідомого кого в машину. Я б теж мабуть сів, але чорт! Це я мі зробити щось необдумане чи небезпечне. Але не вона.

То вона таки щось дізналась? Мабуть, що так. Бо та ж сама машина привезла її до лікарні, де працює її батько. Вона була ціла і неушкоджена, хіба що трохи роздратована. Тож ким би не були ті люди в машині, небезпеки вони не несли, можливо навіть допомогли, розповівши про Дафну і Тео. Хоча, очевидно, та інформація їй не дуже сподобалась, судячи по її виду.

Гаразд. Дивлюсь останні відкриті вікна. Нотатки.

А там якась таблиця на три стовпчики.

Сілівен, Віндрайл, Редхоллоу, Олдерпорт, Торнфілд і ще з десяток сусідніх міст.

В наступному стовпчику проміжок дати, а в третьому – дата з того проміжку.

Нічого не розумію…

Хоча секунду.

Заходжу в хмарне сховище, куди автоматично додаються усі фото з телефона Нес. Пролистую всі скріншоти і відкриваю фото, зроблені вчора вдома у батька. Торнфілд, Віндрайл, а ось і Сілівен, і інші міста зі списку. В усіх цих містах батько знімав квартиру. Отже вона намагалась розібратись з тим, нащо це моєму батьку.

Другий стовпчик з датами збігається з датами оренди по договорам. Що ж, картина трохи проясняється. Залишилось зрозуміти що то за дати в третьому стовпчику.

Прогортав галерею. Купка селфі, сходи сонця, які вона так любить фотографувати, а ще фото хмаринок, обриси яких їй щось нагадують, тому вона домальовує це в редакторі і деякі навіть виставляє в інстаграм. Ще фото з подругами, зі мною, є навіть декілька моїх фоток, зроблених поки я спав. От засранка мала.

Так, щось я задалеко заліз. Ми про це дізнались тільки позавчора, тому це крайня дата, що треба дивитись. Вертаюсь до вчорашніх її фото. Одне фото з хмаринкою схожою на дельфіна. А потім скріншоти, скріншоти і ще більше скріншотів. З новин, статей в інтернеті, навіть з новинних каналів в соцмережах. Ось підрив на складі в Торнфілд, потім згоріла вщент будівля в Мерроугейт, ще один вибух складу в Редхоллоу. Десятки скріншотів з новинами про підриви. А якщо глянути на їх дати, то виходить… це ті ж дати в таблиці Нес, що збігаються з періодами оренди в тому місці. На скрінах ще є присутні місця, що були викреслені зі списку в блокноті Дафни, який ми з Нес знайшли. Але ж вони не пов’язані з договорами батька на оренду. Вірно? В списку Дафни місця, що були підірвані до їх зникнення.

Ми подумали, що Тео і Дафна якось пов’язані з цими підривами, але до чого тут батько? Можливо Нес просто сплела все в купу, а може… розібралась в тому, до чого я навіть додуматись не зміг би. Вона з дитинства полюбляє загадки, ребуси та логічні задачки.

Що ж, пора вже з цим розібратись. Єдина людина, яка зараз може хоч щось мені прояснити – це батько.

Навіть не пам’ятаю, як доїхав. Голова скоро вибухне від усього цього.

Нес… Маленька моя… Я навіть уявити не можу, як їй страшно.

Підіймаючись на другий поверх, я все думав, де ж її можуть тримати і чи не холодно їй. Чорт, я просто придушу тих, хто це зробив!