Розділ 20

Ще навіть не розплющивши очей, перше, що я відчула – тепло його обіймів.

Моя голова лежала на його біцепсі, а рука м’яко спочивала на його грудях, яка піднімалася і опускалася в такт його диханню. Я завжди спала неспокійно, та зараз прокинулась в тому ж положенні в якому заснула. Секунду не могла зрозуміти, що відбувається, але коли свідомість повернулася, серце затріпотіло. Вперше в житті я прокинулась в ліжку з хлопцем, з коханим. Скільки б разів ми не лягали разом спати, він завжди прокидався раніше і йшов з кімнати.

Фелікс. Ми разом. І я прокинулася в його обіймах.

Лежала нерухомо, бо боялася навіть поворухнутися і зруйнувати цей момент. Його запах – такий знайомий, заспокійливий, такий рідний – огорнув мене.

Він ще спав, і виглядав настільки милим і спокійним, що я не могла стримати усмішку. Серце билося швидше, але це був не страх, а якесь незрозуміле відчуття спокою і водночас легкого хвилювання.

Це було щось більше, ніж просто близькість.

Цей ранок був простим, але таким безцінним. Саме такі моменти хочеться зберігати в пам’яті назавжди.

Це було більше, ніж просто прокинутися поруч із ним. Це було прокинутися і зрозуміти, що він справжній, що це – наш новий початок.

– Моя маленька, – почувся сонний хрипкий голос Фелікса, і я підняла очі на нього. Він поцілував мене в скроню, що викликало в мене ще ширшу посмішку.

– Доброго ранку.

– Доброго, – його посмішка була цьому підтвердженням. – Як ти? Все нормально?

– Все чудово.

– Нічого не болить?

Його турбота завжди викликала в мене – і у всіх навколо – захват, та на цей раз це було дещо інакше, дещо більше.

Все ще широко посміхаючись запевнила його:

– Зовсім нічого, все чудово.

І коротко чмокнула його в губи, бо все ще не почистила зуби. Хотіла відсторонитись, але він завадив цьому і поглибив поцілунок, притискаючи мене до себе сильніше.

– Феліксе, – почала хихотати і вириватись. – Феліксе, я ще зуби не чистила.

– Байдуже, – по-хуліганськи всміхнувся той і поваливши мене на ліжко, нависнув зверху і продовжив завзято цілувати. Я знову засміялась, та на цей раз обхватила його шию руками, цілуючи у відповідь. Як приємно відчувати його кожною часточкою тіла. На мені були футболка і трусики, які я наділа перед тим як заснути, бо не звикла спати голяка. На Феліксові тільки боксери, і я підозрюю, що він надів їх лише для того, щоб не бентежити мене. Однак навіть та незначна кількість одягу не завадила б відчути його збудження, через що низ животу потягнуло.

Хлопець говорив в перервах між поцілунками:

– Як би я тебе знову не хотів, не певен, що зараз варто це повторити. Твоєму тілу потрібен час, потрібно відпочити.

Не думаю, що це необхідно, та мене так зачаровує його турбота, що я просто не можу сперечатись. Тож ми просто продовжили цілуватись, іноді він відволікався, щоб покрити поцілунками все моє тіло, задравши мою футболку якомога вище. Я бачила, що він ледве стримується і може от-от відступити, навіть з усіма переконаннями, що моєму тілу потрібно відновитись. Очевидно, він і сам це розумів, тому невдовзі відсторонився, важко дихаючи. Декілька разів перепитав чи зі мною все добре і тільки тоді пішов в душ, залишивши мене в ліжку. Звідти він вийшов вже в піжамних штанях і з мокрим волоссям, як і попередній раз, що виглядало неймовірно спокусливо, тому я закусила губу і покликала його до себе. Він реготнув і сказав, що не витримає ще раз позбуватись стояка під холодним душем. Я захихотіла, за що він покарав мене легеньким ляпасом по дупі і коротким чмоком в губи, а тоді вийшов за двері з чітким наміром зробити «незабутній сніданок для коханої». Не могла позбутись посмішки весь час, що лежала на ліжку, вкотре роздумуючи, як мені повезло з ним. Шкандибаючи до ванної кімнати, я таки зауважила якесь дивне відчуття між ногами і подумки подякувала Феліксові за розсудливість. Скупавшись, огорнута в рушник, зазирнула в гостьову кімнату за чистою футболкою і білизною, які благополучно забула взяти з собою до того.

Спускаючись вниз, почула якийсь шум і прискорилась. Звук  голосу Фелікса, наповненого гнівом і розпачем, став першим, що вдарило по її серцю, лунав з вітальні, куди я і поспішила. Не встигла я туди зайти, як одразу спинилась. Чоловік, якого любила, наче другого батька, сидів на дивані, мовчазно приймаючи бурю, яку на нього обрушував його син. Ансель. Фелікс нависав над ним, стоячи поряд і активно жестикулюючи, щось кричав. Погляд чоловіка прикипів до мене, і Фелікс зупинившись, розвернувся. Його очі розширились, та я цього майже не помітила, бо в моїх вже стояли сльози.

– Ансель, – тихо прохрипіла я і рушила до чоловіка. Він встиг тільки підвестись, коли я схопила його в обійми.

– Привіт, сонце, – він невпевнено і м’яко обійняв мене у відповідь. – Давно не бачились.

Він поклав мені щоку на маківку, і ми простояли так ще трохи, поки Фелікс, ніби оговтавшись, відтягнув мене від свого батька і затулив собою.

– Ти чого? – спантеличилась я. Хлопець же без слів опустив погляд нижче, я прослідкувала за ним і тільки тоді згадала, що на мені футболка, яка ледве прикриває всі інтимні місця. От дурепа. – Чорт.