Розділ 18

  Фелікс

Я сидів на кухні, обхопивши руками чашку з кавою, яка давно охолола. Втупився у вікно, за яким починало світати, але думки були далеко звідти. Цієї ночі я знову майже не спав, а ніч тягнулась просто нескінченно. І все через маленьке спокусливе тіло, що тулилось до мене. Її надто велика футболка сильно задиралась, поки вона спала, а короткі шортики відкривали забагато і одночасно недостатньо. А той прикид, що вона надягла в перший вечір, коли вирішила залишитись у мене після довгої паузи… кхм, звів мене з розуму і закарбувався в пам’яті. Тоді я втік від неї так швидко як тільки зміг, бо інакше точно би не встояв. Та одній частині мого тіла вистачило і того часу, щоб затвердіти і показати наскільки сильно вона мене збуджує, в незалежності від одягу… чи його майже відсутності. Я так довго стояв біля шафи, з якої витяг кофту для неї, і щоб хоч якось заспокоїтись і втихомирити свій стояк, думав про що-завгодно крім неї, та виходило фігово – точніше зовсім не виходило. А коли спустився назад до неї, одного погляду на груди і дупу, які так щільно обтискав одяг, вистачило, щоб член повернувся до того ж стану, від якого я намагався позбутися нагорі.

Всю ніч я тільки і міг думати про те, як би відчувалось її тіло в моїх руках, як би цілував кожен сантиметр її тіла, яким би був її смак чи як приємно було б чути її стогони. Чорт. Навіть зараз перед очима стояла картина, як її теплі пальці уві сні несвідомо ковзали по моїй руці чи торсу, як її обличчя зупинялося всього за кілька сантиметрів від мене. Її подих, такий рівний і спокійний, здавався контрастом до хаосу, що вирував в мені. Це було нестерпно і неймовірно солодко водночас.

Я відчував себе розірваним між бажанням відсторонитись і залишитись так назавжди. Її близькість змушувала серце стискатись, але я боявся, що як тільки поворухнусь, то злякаю цей момент.

Коли перші промені сонця пробились крізь вікно, я відчував себе виснаженим, але не міг відірвати погляду від Ванесси. Вона спала так спокійно, навіть не здогадуючись, який шторм підняла в мені.

Долоні досі трохи боліли від того, як сильно я встромляв в них нігті, щоб не мати жодної можливості доторкнутися до неї, бо тоді все пішло б шкереберть.

Підніс чашку до губ, але так і не зробив ковтка. Рука затремтіла, і я з досадою поставив чашку на стіл.

Чого ти так боїшся, Феліксе? Вона явно не проти… Але ж це Ванесса! Її почуття для мене важливіші за будь-що. Чорт, я просто не можу допустити, щоб вона подумала, ніби для мене це все, що має значення.

Потер обличчя долонями, намагаючись витерти з себе залишки втоми і напруги.

А може, вона вирішить, що я не хочу її? Що нічого до неї не відчуваю? Ця думка була ще гіршою, але ж вона знає, що це не так. Точно знає.

Згадував її ініціативу – як вона перекинула ногу через мене і опустилась мені на стегна, як цілувала мене, ще більше розпалюючи, як злегка тремтіла її рука, що ковзала по шиї. Відчуваю кожен дотик досі, як відбиток на своїй шкірі. Вона була така смілива, така… справжня. Не знаю чи зміг би відсторонитись, якби не той шум, що перервав нас.

Не хочу, щоб вона потім жалкувала – це розіб’є мене. Я боюся, що якщо щось піде не так, вона почне ставитись до себе з презирством або вважати, що зробила помилку. А я ніколи не хочу бути причиною її жалю чи сумнівів. Не хочу, щоб вона думала, що її тіло – це єдине чи принаймні перше, через що мене до неї тягне, бо це далеко не так. Вона для мене – щось більше, ніж фізичне. Я хочу, щоб вона відчула, що для мене її серце, її душа – це те, що тримає мене поруч, а не лише її тіло.

Мені треба бути кращим для неї. Ванесса заслуговує на людину, яка ставиться до неї з обожнюванням, а не просто сприймає її як дівчину, з якою можна бути близьким фізично. Я хочу бути цією людиною, її опорою, її впевненістю, її коханням.

Її довіра для мене цінніша за будь-яке задоволення. Я б краще відмовився від усього, аби тільки вона знала, що я поважаю її і її почуття більше за власні бажання.

Ванесса з’явилась на кухні все в тій ж футболці, яка виглядала на ній як сукня, і злегка скуйовдженим волоссям. Її сонний вигляд змусив серце стиснутись. Вона виглядає неймовірно красиво, навіть не усвідомлюючи цього.

– Ти знову не спав? – запитала вона м’яким голосом, підходячи ближче.

– Трохи думав, – намагався виглядати безтурботно, але знав, що втомлені очі видають мене. І спробував змінити тему, посміхнувшись. – А ти рано прокинулась, тобі це не притаманно.

– Без тебе стало холодно.

Ванесса нахилилась, щоб взяти мою чашку, і коли її пальці ледь торкнулись моєї руки, знову відчув те, що розривало зсередини всю ніч.

– Феліксе… ти ж знаєш, що я довіряю тобі? І що те, що було вчора… я хотіла цього, – сказала вона тихо, не відводячи погляду. Вона виглядала так невинно і ніяково, але була такою щирою і впевненою в своїх словах.

Дихання прискорилось, хотів сказати їй усе, пояснити, як боявся, як не хотів здаватися тим, хто просто скористається моментом. Але натомість просто кивнув, намагаючись не піддатись емоціям, які вже заповнювали до краю.

– Я просто… Я хочу, щоб це було правильно, Нес. Для тебе.

Вона ніжно посміхнулась, підійшла ближче, що її губи були за сантиметр від моїх, і тихо прошепотіла: