Після тебе. Я

Глава 1. Дзеркало

Я довго не міг дивитися на себе в дзеркало.

Не в прямому сенсі. Я голився, умивався, чистив зуби, але я намагався не зустрічатися поглядом із тим хлопцем, який дивився на мене звідти. Мені не подобалося його обличчя. У ньому не було нічого, крім втоми та якогось тваринного страху.

Сьогодні я зупинився.

Я дивився на себе хвилини дві. Намагався зрозуміти, хто ця людина. Раніше я думав, що знаю відповідь: це Андрій, хлопець, який заробляє гроші, їздить на машині, у якого є дівчина і який завжди знає, що сказати. Але цей хлопець помер десь між сварками з Сонею і тим днем, коли на мене вдягли наручники.

Той, хто дивиться на мене зараз, — це незнайомець.

У нього немає грошей, щоб пускати пил в очі. У нього немає машини. У нього немає друзів, яких можна зводити до ресторану, щоб почуватися потрібним. У нього немає нічого, крім часу та можливості почати все з чистого аркуша.

І знаєш, що я відчув, дивлячись на нього?

Полегшення.

Я більше нікому нічого не винен. Мені не потрібно вдавати сильного. Мені не потрібно витрачати останні гроші на те, щоб здаватися успішним. Я більше не той хлопчик, який намагався купити кохання та повагу.

Я — це просто я. І цього достатньо.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше