Після сорока життя тільки починається

Епілог

Ми пристосовуємося жити та бути щасливими під час війни, розуміючи, що можемо загинути кожної секунди, спостерігаючи, як поруч вибухає, як кожного дня хтось помирає через війну.

Ця російська рулетка не дає жити повноцінно.

Але ми живі та хочемо жити.

Зараз. Тут і зараз.

Ми плануємо, але намагаємося жити теперішньою миттю.

Ми хочемо жити щасливим життям.

Наші відчуття загострилися.

Ми швидше старіємо.

Але ми живі.

І через війну ми гостріше відчуваємо це життя, краще розуміємо, що таке жити.

Ми звикли до страху.

Більшість з нас перестала боятися.

Ми хочемо все встигнути, поки ми живі.