НЕЗАПРОШЕНИЙ СВІДОК

Ранок видався теплим і тихим. Лея йшла до «Фільтру» з відчуттям, ніби день уже обіцяє бути особливим. Марко написав ще вчора пізно ввечері: “Завтра покажу, що таке ідеальний баланс смаку.”

Вона зайшла, коли кав’ярня ще напівпорожня. Марко вже стояв за стійкою, і його погляд спалахнув, щойно він побачив її.

— Ти сьогодні ще красивіша, ніж учора, — сказав він, наливаючи молоко в каву.

— Це кава так на мене діє, — засміялась вона.

— Тоді треба давати тобі подвійний рецепт.

Він поставив перед нею чашку, але цього разу — не в папері, а в білій порцеляні.

— Це особливий день, — пояснив. — Хочу, щоб ти запам’ятала смак.

Вона взяла перший ковток і відчула м’яку гіркоту, ніжність молока, пряність кардамону — і щось нове, ледь вловиме, як секрет.

— Це… інше.

— Це з тобою.

Вона підняла очі — і помітила його руку, яка ледь торкнулась її пальців, коли він забирав ложечку. Серце зробило непевний крок вперед.

І саме в цей момент дзвінок над дверима тихо дзенькнув. Вона обернулася — і застигла.

На порозі стояв Олексій.

Його погляд ковзнув від неї до Марка. І зупинився. У кутиках губ з’явилася ледь помітна посмішка, але в очах — холод.

— Привіт, — сказав він, наближаючись. — Можна мені американо?

Марко, нічого не підозрюючи, пішов готувати замовлення. Лея відчула, як напруга повільно стискає їй груди.

— Що ти тут робиш? — прошепотіла вона.

— Хотів перевірити, чи твій смак у каві змінився.

Марко повернувся, поставив перед Олексієм чашку й навіть не здогадувався, що в повітрі щойно з’явилась тріщина.

Лея знала: це тільки початок.