Після дощу
Глава 2. Несподівана зустріч
Наступного ранку Марта поспішала до університету з паперовим стаканчиком кави.
— Марто!
Вона озирнулася.
Соня махала їй рукою.
— У нас змінили розклад! Першу пару перенесли в інший корпус.
— Серйозно?
— Так. Побігли!
Дівчата швидко піднялися сходами й майже одночасно завернули за ріг.
Бах!
Марта врізалася в когось так сильно, що стаканчик вислизнув із рук.
Гаряча кава розлилася на чорну худі незнайомця.
— Чудово… — почувся знайомий голос.
Вона підняла очі.
Максим.
Він подивився на мокрий одяг, потім на Марту.
— Це вже схоже на традицію.
— Я… вибач…
— Стоп.
Він усміхнувся.
— Ти щойно сказала “вибач”?
— Не звикай.
— Запізно.
Соня переводила погляд із одного на іншого.
— Ви знайомі?
Максим відповів першим.
— Учора ця дівчина дуже люб’язно пояснила мені, що їй байдуже, як мене звати.
— Бо це правда.
— А сьогодні облила мене кавою.
— Це випадковість.
— Побачимо.
У цей момент до аудиторії зайшов викладач.
— Увага! Семестровий проєкт виконуватимете в парах. Список уже готовий.
Усі завмерли.
Викладач почав називати прізвища.
— …Марта Коваль…
Вона підняла голову.
— …і Максим Дорошенко.
Запала тиша.
Максим повільно усміхнувся.
— Схоже, тепер ти від мене так просто не втечеш.
Марта лише важко зітхнула.
Вона ще не знала, що саме цей проєкт стане початком історії, яка змінить їхні життя назавжди.
#4765 в Любовні романи
#2115 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 14.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
