Розділ 25

Тепер вони — команда. Не б’ються за владу, не змагаються, хто головний. Вони множать одне одного.
Бо любов — це не контроль, а союз. Не гра в тіні, а світло на двох.

Він сидів біля неї за одним столом. Цього разу — без зверхності, без маски. Не боса і підлеглої. Просто — він і вона.

Еліам дивився, як Каміла обговорює ідеї з командою. Її голос був упевненим, її жести — чіткими. Вона більше не та дівчина, яка прийшла на практику в обтислій сукні й зухвалим поглядом. Але саме за ту її сміливість він колись і зачепився.

Він звик до контролю. Звик вирішувати, вести за собою, бути попереду. Але з нею… не хотілося змагатись. Хотілося стояти поруч.

— Твоя ідея з інтерфейсом була блискучою, — прошепотів він, коли вони вийшли з переговорної.

— Дякую, — відповіла вона, злегка усміхаючись. — І я нарешті можу це сказати щиро: ти класний керівник. Але ще кращий партнер.

Він усміхнувся. Її слова важили більше, ніж похвала клієнтів чи звання найуспішнішого CEO.

Цей проєкт уже був не просто шансом. Це була їхня спільна сцена. Їхня гра. Але тепер — без бруду й інтриг, без “хто важливіший”. У цій грі вони обрали бути разом. Рівними. Вільними.

І, можливо, вперше в житті Еліам зрозумів: справжня сила — не в тому, щоб вести, а в тому, щоб іти поруч. І не ділити владу, а множити можливості. Разом.

Еліам стояв біля вікна, спостерігаючи, як сутінки опускаються на місто. Колись він любив ці моменти — тишу, м'яке світло, запах кави. Але тільки зараз зрозумів, чого йому так не вистачало всі ці роки — справжнього партнера.

Каміла більше не просто його підлегла, не виклик, не біль. Вона стала кимось більшим. Жінкою, з якою не хочеться ділити владу — хочеться ділити життя.
Колись він боявся втратити контроль. Тепер боїться тільки втратити її.

— У нас буде проєкт, — сказала вона сьогодні, впевнено, по-новому.
— У нас буде "ми", — подумав він.

Його не лякала її сила. Навпаки, вона стала його натхненням. Він не хоче більше будувати імперії один. Хоче будувати разом. Не ділити успіх — а множити.

Коли Каміла увійшла до кімнати, він просто мовчки підвівся і простягнув їй руку.
Вона взяла її без вагань.

— Цього разу, — сказав Еліам, — ми творимо не бізнес. Ми творимо історію.