Після 18:00

Розділ 23

Вони залишили все позаду — офіси, інструкції, мовчання в коридорах.
На задньому сидінні — коробка зі старими фото і документами, які більше не мають влади над ними.
Попереду — дорога, що веде до озера. Там, де нічого не змушує бути кимось іншим.

Анастеша сиділа в авто, дивилася, як вітер гойдає золоті поля. Її долоня — в його руці.
— Вперше дихається легко, — сказала вона.
— Бо тепер ти — моя свобода, — відповів Еліас.

Та серед тиші розгортається лист, забутий між сторінок:

«Ви думаєте, що це кінець? Це тільки пауза. Ми ще зустрінемось».

Вільні. Але ненадовго.

Ася Рей

Подобається

#6849 в Любовні романи

У тексті є: сучасна романтика, офісне кохання, бос-підлегла

Відредаговано: 26.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись