Грузинський суд

Йде суд над грузином, який не може підтвердити знання основних національних цінностей.

Дійові особи:

Суддя – сидить на стільці з папкою для документів.

Прокурор – стоїть з аркушами паперу в руці. Обидва у грузинських національних костюмах. Говорять пафосно та голосно, з активною жестикуляцією та з грузинським акцентом.

Підсудний Гогі – роль без слів. Сидить навколішки на підлозі між суддею та прокурором. Заламує руки та постійно плаче, хрипить. Повертає голову у бік того, хто промовляє чергову репліку.

Храм Светіцховелі в місті Мцхета, Грузія.

ПРОКУРОР (голосно). Прошу всіх встати, суд іде! (Суддя встає і знову сідає.)

СУДДЯ (відкриває досьє). Слухається справа Гогі із нашого села. Ви його всі знаєте. Він народився і виріс у нашому селі. (Звертаючись до Прокурора.) У чому він звинувачується? Тобі слово, найуважніший Прокуроре!

ПРОКУРОР (до судді). Дякую тобі, пане суддя. (У зал.) Шановні співвітчизники! Хочу закликати вас усіх та найсправедливіше правосуддя для всебічного розгляду поведінки цієї людини. (Зневажливо вказує на Гогі.) Я стверджую, що він не може носити високе звання справжнього грузина. Не відповідає! Зовсім!

СУДДЯ. Як це? Розкажи, шановний! Не соромся.

ПРОКУРОР. Справа полягає в тому, що Гогі довгий час жив серед нас і маскувався під справжнього грузина. І лише останнім часом з'ясувалося, що він не відповідає цьому високому званню.

СУДДЯ (звертаючись до Прокурора). О, найдобріший Прокуроре! Зачитайте матеріали звинувачення.

ПРОКУРОР (показує документи). Ось доповідь. Спеціальна грузинська національна служба повідомляє, що ця людина не вміє співати грузинські пісні (Показово загинає палець на руці.), не вміє танцювати грузинські танці (Два пальці). Він навіть не знає грузинських анекдотів (Три пальці). Вах! З цим треба розбиратися, пиринципово.

(Гогі плаче.)

СУДДЯ (звертаючись до Прокурора). О, надійний охоронець національних етнічних традицій! Прошу тебе говорити лише правду. Будь милостивий до обвинуваченого. Я думаю, що йому дуже знадобиться наша поблажливість.

(Гогі плаче та заламує руки.)

ПРОКУРОР (звертаючись до Судді). Пане серйозний суддя! Я стверджую, що обвинувачений навіть не знає жодної цитати з «Витязя у тигровій шкурі». (Звертаючись до Гогі.) Говори, недостойний, за що ти так не любиш нашого великого Шота?

(Гогі плаче та заламує руки.)

СУДДЯ (качає головою). Вай-вай-вай. Цього не може бути.

ПРОКУРОР. Пане найсправедливіший суддя! Я стверджую, що обвинувачений також не може нічого розповісти про велику царицю Тамар. О, жах! Історію своєї країни зовсім не знає. Вах!

(Гогі розмахує руками, робить жести, що заперечує.)

СУДДЯ. Неймовірно. Яка неповага до нашої історії!

ПРОКУРОР. Пане найголовніший суддя! Я говорю, що ця людина не може заспівати жодної грузинської пісні. Прошу вас провести слідчий експеримент. Нехай заспіває…

(Гогі хрипить, намагається щось заспівати і не може.)

СУДДЯ. Який сором… Ганьба на все селище… Слухай, ми будемо судити тебе за законом гір. Який ти грузин, е-е…? В кінці кінців!

ПРОКУРОР. Ось, Ви самі бачите, яка це недобра людина. Ну, тоді, коли він вже зовсім нічого не може, нехай розповість хоча б один грузинський анекдот. Хоча б один… хай навіть і не самий кумедний!

(Гогі знову хрипить, намагається щось сказати і не може.)

ПРОКУРОР. Що, не знаєш анекдот? Як це? Як таке взагалі може бути? Ну, розкажи хоч щось про довгий ніс, про шашлик, про баранчика високо в горах. Не можеш? Тоді кажи тост! Це має вміти кожен грузин! Мусить. Обов'язково. Говори! Про пташку, що полетіла до сонця і впала на дно найглибшої ущелини.

(Гогі хрипить, намагається щось сказати, заперечливо мотає головою.)

СУДДЯ. Я навіть не знаю, що з цим можна зробити… Вай-вай!

ПРОКУРОР. Танцюй, недостойний. Це твій останній шанс.

(Гогі робить незграбні рухи ногами, не встаючи з підлоги.)

СУДДЯ. Вах, я не можу дивитися на це.

ПРОКУРОР (до Гогі). У тебе залишився лише один-єдиний шанс. (Убік.) Принесіть нашого грузинського вина Цинандалі! (До Гогі.) Пий, нещасний!

(Подають ріг, Гогі п'є і за кілька секунд встає на ноги, танцює.)

СУДДЯ. Вах, подивіться, схоже, він таки нормальна людина. Подає якісь надії.

(Гогі жестами показує: «У мене болить горло та температура…»)

ПРОКУРОР. Що? Що, дорогесенький? Що ти хочеш сказати, що горло болить? Температура? Голосу нема? Не можеш говорити? Вах!

(Гогі ствердно киває.)

СУДДЯ (встає). Слава Богу, це проста хвороба… застуда, мабуть. Але ж як налякав! Адже ми могли так зовсім втратити хорошу людину… Слава Богу, все добре! Як налякав! Тож давайте вип'ємо за наше здоров'я! (П'ють.) Ходімо додому, любий! Не хвилюйся, шановний Георгій, ми з тобою.

(Виводять підсудного під руки та з піснею.)