Банкомат правди

Банкомат правди – фантастичний електронний пристрій, який під час введення грошей відповідає на усне питання. Апарат дає відповідь частково усно, а частково пише на чеку – це «правдива» інформація про клієнта, його майбутнє та минуле.

Дійові особи:

Чоловік із дружиною, два куми, банкір, пенсіонер, диктор прогнозу погоди, Баба Яга та Водяний – клієнти банкомата, підходять до нього по черзі.

Банкомат правди – людина з картонним щитом на шиї у вигляді лицьової панелі банкомата з написами «Банкомат правди», «Мікрофон», «Чек», «Гроші». При видачі чека людина-апарат урчить, тупотить ногами та моргає ліхтариком, промовляє металевим голосом.

 (Входять чоловік із дружиною. Чоловік із великими пакетами в руках.)

ДРУЖИНА (примхливо). Саша, ти мене зовсім не любиш! Чому ти так швидко пішов із магазину, з відділу шуб? Я не встигла нічого до ладу навіть розглянути! Не кажучи вже про примірку.

ЧОЛОВІК. В мене вже зовсім немає грошей. Ти витрачаєш надто багато. Я не встигаю заробляти стільки. І пакети за тобою носити, до речі, також. (Підіймає пакети.)

ДРУЖИНА. Що ж, значить, заробляти потрібно більше або частіше. Я ж не можу стільки часу обходитися без шуби. Це ж не естетично… А якщо в тебе скінчилась готівка, то зніми у банкоматі. Це так просто. Ось до речі й він… Ой… Тільки він якийсь не такий. Сашко, подивися, якась цікава машина. (Розглядає банкомат.) Схожа на банкомат чи термінал. Написано "Банкомат Правди". Чого тільки не вигадають? Ти подивись! А як це робиться? Ага ... ось сюди треба просунути гроші, а ось мікрофон, сюди вимовити питання. І отримаєш відповідь – або на чеку, або вголос. Я все зрозуміла. Цікаво. Спробувати чи що?

ЧОЛОВІК. Оленко, ну навіщо тобі ця машина? Що у ній цікавого? Ходімо вже. І так стільки часу втратили з твоєю ходьбою магазинами.

ДРУЖИНА. Ні, мені цікаво, давай щось спитаємо. Електроніка зараз продвинута. Напевно, з’єднано з Інтернетом. Сподіваюсь, що воно зможе відповісти на всі запитання. Давай його спитаємо! Просунь гроші ось сюди. А я спитаю.

ЧОЛОВІК. Гаразд, скільки там потрібно? (Просовує купюру.)

ДРУЖИНА. Банкомат, скажи, скільки мій чоловік отримав зарплати цього місяця?

(Банкомат урчить і видає чек.)

ДРУЖИНА (читає чек). Саша, так у тебе ще мають залишатися гроші. Електроніка брехати не може. А ось ти, любий, можеш. Ходімо, дорогесенький, повернемося до відділу з цими прекрасними, теплими та пухнастими шубками. Вони так ніжно пестять мої плічка.

ЧОЛОВІК. Нема в мене більше грошей, я тобі говорю.

ДРУЖИНА. А введи, будь ласка, ще купюру на одне запитання.

ЧОЛОВІК. Ну, гаразд. (Просовує ще одну купюру.)

ДРУЖИНА. Банкомат, а чи є заначка у мого чоловіка та де вона?

(Банкомат урчить і видає чек.)

ДРУЖИНА (читає чек). Дорогий! Що це означає? Ти ховаєш гроші від коханої жінки? Техніка ж брехати не може! Вона не людина!

ЧОЛОВІК (просовує ще одну купюру зі злістю). Мовчи, клята залізяка! Мовчи!

(Банкомат урчить і знову видає чек.)

ДРУЖИНА (читає чек). А, ось воно що! Так, я згодна з тобою, машинка. Я теж про нього так гадаю. А скажи мені, розумна машина, де був мій чоловік у відрядженні та що він там робив? А?

(Банкомат урчить і видає чек).

ДРУЖИНА (читає чек). Ну, тепер мені все зрозуміло! Дорогий, банкомат пише, що ти у відрядженні пиячив у ресторанах і тринькав наші гроші! Звісно, за такого способу життя їх не вистачає на одяг для дружини. Ну, тепер ти вже точно не відкрутишся. Ідемо у відділ шуб! Кроком руш! І я ще подивлюся, чи зможу пробачити твої пригоди за одну норку? Вперед!

(Дружина і чоловік виходять. Входять два куми, селяни. Обидва випивши, з пляшкою в руках.)

* * *

ПЕТРО. А що це таке? Гляньте, куме! Оце диво. Якесь незрозуміле залізяччя. Банкомат Правди. Ти дивись, яка машинерія страшенна! Лампочками виблискує! Онде кнопки якісь загадкові. Ще й гроші бере за відповіді. Апаратура! Слухайте, куме! А запитаймо у цієї чудернацької машини щось важливе!

МИКОЛА. Давайте, куме, запитаємо. Тільки робіть це самі, а я постою тут збоку.

ПЕТРО. Гаразд. Я думаю, треба спитати, чи продамо ми вдало свою пшеницю цього року на Сорочинському ярмарку. Як ви, куме, гадаєте, це правильне запитання?

МИКОЛА. Так, правильно, це дуже важливо.

ПЕТРО. То ж запихайте у неї гроші, бо я свої як раз не взяв з собою.

МИКОЛА. Та ні, куме. Ви питаєте, то ви й запихайте гроші. А я подивлюсь, тут збоку.

 (Просовують гроші до приймального пристрою.)

ПЕТРО. Скажи, машина, чи вдало ми продамо свою пшеницю цього року на ярмарку в Сорочинцях?

БАНКОМАТ (вголос). Читайте Гоголя в оригіналі, там написано все.

ПЕТРО. Отаке! Ще й читати? Воно думає, що нам робить нема чого. Оце зараз покинемо всі діла, сядемо та й почнемо читати... Питайте щось інше. Ось. А чи добрим буде сало від нашої свинки?

БАНКОМАТ. Сало – воно завжди сало. Поганим не буває.

МИКОЛА. Ну, це таки правда. Так воно і є. А чи добру ми купили горілку? Ось вона. І якої фірми?

БАНКОМАТ. Покажіть пляшку ближче до приймального пристрою. (Урчить, моргає ліхтариком.) Горілка палена, багато сивухи, зроблена в підвалі в антисанітарних умовах. Потрібно кидати пити!