РОЗДІЛ 2 Хто я? Або трагедія Пера Гюнта.

Не пий з козячого копитця,

 козенятком станеш

                                                                                                                Сестриця Оленка

   Повертаючись із далеких країн, герой відомої Драми Г. Ібсена Пер Гюнт усвідомлює, що земний вік його закінчився. Але приходить за ним не смерть з косою, а  доброзичливий  майстер    з  ложкою для лиття ґудзиків. Виявляється і в пеклі і на небі, і богу і дияволу потрібні лише душі тих, хто був усе життя «сам собою», інші ж вирушають у переплавку, тобто як самостійні душі зникають, а використовуються як сирий матеріал для виготовлення нових душ, тобто попадають у ложку для лиття. На питання Пера Гюнта «Що означає бути самим собою?» Майстер  відповідає:

Завжди собою  представляти  те,

Що виразити тобою хотів господар.

"А, якщо ти все життя зрозуміти не міг, що виразити  тобою хотів  господар?", - Запитує Гюнт.

І чує категоричну відповідь  Майстра:  «Потрібна здогадка, Пер».

Зверніть увагу, як люди люблять відповідати на різні анкети, які мають на меті розкрити таємниці їхнього характеру. Навіть скептики з цікавістю слухають хіромантів та астрологів. Здавалося б, що  нового може дізнатися людина про свій характер. Але справа в тому, що люди себе не знають, а часто й знати не хочуть, оскільки істина може виявитися такою, що її важко сприйняти. Психологія досить успішно ділить людей на різні типи, починаючи від темпераменту – холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік до юнгівських екстравертів та інтровертів. Безліч психологічних тестів обіцяють вам допомогти розібратися в таємницях вашого характеру, та ще й поради дають. І хоча, безумовно, будь-який тест допомагає висвітлити будь-яку сторону вашої особистості, чи варто так довіряти їм? Адже автори  тестів теж люди і, отже, можуть помилятися. Крім того, як показує досвід тестування, людина зацікавлена ​​може досить легко пристосувати свої відповіді під вимоги психолога і показати себе особистістю, що цілком підходить, скажімо для роботодавця. Наприклад, люди, які  по всіх тестах  виходять екстравертами, насправді виявляються інтровертами.

Очевидно, ці люди розуміли, що за їхньою діяльністю від них чекають якостей екстравертів.

Усі популярні посібники, дають практичні психологічні поради, зазвичай, односпрямовані. Як придбати багатство, знайти вигідну роботу, вплинути на інших, знайти вдалого шлюбного партнера або розлучитися з найменшою шкодою, а краще з вигодою. Автори подібних посібників чомусь упевнені, що всі і кожен прагнуть саме цих цінностей. І, найголовніше, досить успішно переконують у цьому інших.

         Тим часом ще закрійник знаменитих штанів Піфагор, який вважається також родоначальником містики, помітив з цього приводу. «Видовище світу схоже на видовище олімпійських ігор. Одні там торгують у лавках і думають тільки про свою вигоду, інші не шкодують свого життя і шукають слави, треті задовольняються тим, що дивляться на ігри, і останні не з гірших».

Під тими, хто дивиться, Піфагор, очевидно, мав на увазі філософів, тобто вчених, оскільки саме слово наука на той час асоціювалось із спогляданням. З часів Піфагора картина, загалом, не змінилась. Як і раніше народжений з душею торговця буде жалюгідним споглядачем, якщо вважатиме цю діяльність для себе більш престижною , як і споглядач, який почне торгувати, якщо вважатиме це більш вигідним. І все ж таки питання залишається відкритим. Як дізнатися з якою душею хто народився? Тут, як сказав Майстер з лиття ґудзиків, потрібна здогадка. Є щасливці, які не замислюються над такою проблемою, тобто вроджені Я-центристи. Але що робити тим, чия душа не знаходить собі місця, кому не подобається весь світ загалом і своє оточення зокрема? Слідувати пораді Майстра з лиття ґудзиків, почати здогадуватися. Згадаймо численні казки, де чарівник пропонує людині виконати три її бажання. Як правило, нічого хорошого із цього не виходить. У кращому випадку виконання третього бажання виправляє зло, заподіяне виконання перших двох. Тобто людина не знає, що насправді складає її щастя. Або неспроможна своє бажання сформулювати. Іноді допомога надходить зсередини.

         Широко відомо, що люди  чують голоси, так званий внутрішній голос. Не вдаючись до суті, звернемося до явища. Це вирізняло багатьох історичних особистостей. Наприклад, голоси чула Жанна Д'Арк. Вона, безумовно, була абсолютним Я-центристом і досягла, незважаючи на свою трагічну загибель, найвищого щастя доступної людині, висловити себе повністю.

        Прислухайтеся, можливо, внутрішній голос щось скаже і вам, допоможе дізнатися, чого ви дійсно хочете, для цього не обов'язково горіти на багатті, щастя можна знайти в набагато більш прозаїчних та безпечних умовах. Тільки не питайте  внутрішній голос марно, не питайте про дрібні справи та придбання. Тут легко прийняти бажане за дійсне. Голос може дати відповідь лише на життєво важливе питання. Але перш ніж слухати голос, постарайтеся визначити своє місце серед людей. Тільки у цьому випадку ваша діяльність буде успішною. Вираз «Стукайся - відкриють», часто розуміють занадто буквально. Укладачі біблійних текстів поспіхом або у розрахунку на людську кмітливість не додали «у свої двері». У чужі двері ви можете стукати скільки завгодно, вам все одно не відчинять, а якщо і відчинять, то борони  вас боже  туди заходити. Вам там нічого робити. Людина може довго носити чужу маску, але не перетворитися на іншого, її особистість все одно залишиться і вимагатиме реалізації. Так що краще не пити з козячого копитця, навіть, якщо дуже хочеться пити, але з іншого боку, можна ж померти від спраги. Тобто все-таки краще трохи випити, але пам'ятати, що ти не козенятко. Часто вдавання необхідне для виживання. Але важливо пам'ятати, що всередині ви все одно залишитеся собою, і ваша сутність вимагатиме реалізації.