Гуляючи вулицями свого міста я роздумував над сенсом життя. Мені здавалося що якщо знайти сенс життя тоді уже нічого не зможе стати на заваді того, щоб його реалізувати. Знаючи сенс життя мав появитися якийсь один і неосяжний смисл існування, який би придавав смислу усім моїм діям.
Я думав про те як сенс життя наповнить мене енергією і всі мої дії будуть не просто так, а будуть про щось. Життя стане не просто так, а про щось. Впевненість у тому, що я робитиму буде непохитною, адже я слідуватиму сенсу життя. Сенс життя представлявся мені найдорожчою із коштовностей і найціннішим із знань які тільки може отримати людина.
І знаєте що, я віднайшов його. Я знайшов сенс життя по якому живе кожна людина, чи жила. Я розгадав цей таємничий алгоритм, який стоїть в основі усіх дій.
І зробив я це зранку, приблизно о 7.10 стоячи на зупинці що на вулиці Євгена Коновальця, в місті Івано-Франківськ. Зупинка біля пам'ятника Степану Бандері. Саме на цьому місці, дещо сонним, спостерігаючи за людьми я зрозумів алгоритм сенсу життя людини, кожної людини. І суть полягала в тому, що сенс життя не один. Сенс життя у підтверджені існування людини. В реалізації її задуму. Сенс життя у тому щоб дати людині відповідь на питання що вона існує. Зробивши зранку чашку кави і випивши її, людина підтвердила своє існування у цій дії. Вона стала в реальності тою що випила чашку кави, а отже вона є і здатна на ці дії. Побачивши себе у дзеркало, вона засвідчила свою форму, оскільки побачила себе, і побачила саме такою.
Кожна дія людини містить у собі сенс життя. Тому немає ніякого централізованого сенсу життя людини із нескінченним джерелом енергії. Є багато сенсів які мають підтверджувати її існування. Одні сенси є прості для впровадження, а інші є складні для реалізації.
Так зробивши чашку кави, людина стає людиною яка здатна зробити чашку кави. Написавши книгу на 300 сторінок, людина стає людиною здатною написати книгу.
І так ми стикаємося із тим що зробити чашку кави можуть багато людей і бути тими хто зробив чашку кави. А от бути тим хто написав книгу, значно менша кількість людей. І це говорить перш за все про різноманіття сенсів дій людини, і можливість для кожної людини створити власний набір сенсів, свого власного життя. Де буде як кава зранку, так і написання книги до вечора, а також багато всього іншого.
Багатосенсність яка прив'язана до окремих дій, робить людину практично незламною в плані життя. Адже завжди знайдеться дія, яку людина зможе реалізувати, і реалізувавши підтвердити своє існування.
Яка різниця що ви не знаменитість і не власник мільйонних коштів, це не знецінює вашого існування. Ви завжди можете наповнити своє існування із тих справ які доступні саме вам для реалізації. Немає сенсу реалізовувати якийсь загально встановлений сенс життя. Сенс життя це завжди індивідуальна тема. Де в кожної людини він свій. Як не знайдеш людини повністю ідентичної іншій людині, так і не знайдеться набору сенсів життя ідентичного іншій людині. Так звісно окремі цілі будуть збігатися. Але комплекс цілей і сенсів за якими людина підтверджує своє існування залишиться завжди індивідуальним набором, так як неможливо знайти два однаково прожитих життя. У кожної людини, її життя унікальне і неповторне, про це варто пам'ятати.