Психологічна зрілість

Ідея написати книгу

Ідея написати книгу про психологічну зрілість прийшла до мене із цікавістю до цього питання. Так як психологічна зрілість бачиться мені як гармонійний етап розвитку людини. Де в процесі зростання людина прямує до психологічної зрілості як вершині того рівня свідомості якого вона має досягти у своєму житті. Як вершину того розуміння і усвідомлення на яке вона здатна по своїй природі. 

Та чи існує взагалі психологічна зрілість як така? Чи це просто вигадка? Яку є спроба видати за правду, обвішавши різними фактами? І відповідь на саму ідею цього терміну про зрілість можна знайти поспостерігавши за життям рослинного світу. Де в процесі життя рослини, вона проходить ряд етапів, починаючи із того як вона була у вигляді зернята, переходить у вигляд паростка, ростивши своє стебло і розпускаючи кореневу систему. Бувши паростком рослина продовжує рости назустріч сонцю. Але по справжньому побачити красу рослини ми можемо тільки у ті моменти коли рослина розпускає цвіт і формує майбутній плід. І вже по створеному плоду можна зафіксувати що рослина є дозрілою і ставшою такою яка була задумана природою. 

Ту саму картину можна зафіксувати постостерігавши за циклом життя у дерев. Насіння, стебло, коріння, цвітіння, і плоди. Момент коли дерево дає плоди і є моментом зрілості. Бо саме тоді в очах людей воно досягає особливої цінності. Я уявив собі картину дерева у лісі яке почало родити. На це дерево будуть злітатися птахи, щоб поживитися плодами дерева. Живлячись плодами, вони також будуть там гадити, підживлюючи землю на якій росте дерево. Дерево ж через корені живитиметься потрібними йому елементами через ґрунт. Та навіть якщо це дерево зростатиме і просто даватиме плоди, і не буде ніяких тварин які злітатимуться до нього, щоб поживитися його плодами, то ці плоди самі по собі будуть опадати на землю і живити корені дерева поживними речовинами, щоб дерево прожило холодну зиму. 

Та людина це не рослина і не дерево і навіть не кущ. Людина це завжди більш складна форма життя. І брати приклад як жити із простих форм життя, напевно недоречно. Все-таки ставка дуже висока. Тому можна заглянути на ближчий по духу і механізму. Це є тваринний  вид і його природний розвиток. Етап зрілості тварини настає у той момент коли тварина сама здатна себе прогодувати. І забезпечує своє існування сама. Це якщо дивитися у загальному. Завдання батьків серед тварин, це годувати своїх дітей коли вони ще зовсім юні, а коли вони зміцніють і стануть здатні самі здобувати їжу. Відділити їх від себе і відпустити власним шляхом. Найдовший період серед тварин коли мати тримає дитину коло себе, після людей це є мавпи. Там діти до 7 років проводять разом із мамою перш ніж відділитися. 

Якось сама собою напрошується думка що зріла людина це людина яка відділена від батьків і здатна забезпечувати власне виживання. Та чи кожна молода людина яка з'їжджає від спільного проживання з батьками і заробляючи при цьому кошти на оренду власного житла сама. Являється зрілою? І моя відповідь буде так. Вона однозначно зріла, якщо ця людина здатна на постійній основі забезпечувати власне існування, при цьому не маючи залежності від ресурсів батьків. А також психологічного контролю над собою.  І своєю особистістю. Це досить важливий момент, в усвідомлені людиною себе і свого життя як окремого від волі батьків, а також залежності від ресурсів батьків. Психологічно зріла людина це завжди автономна людина. Якщо виховання дитини батьками проходило правильно, тоді перехід людини в самостійний спосіб життя не виникатиме конфлікту і буде гармонійно доповнювати віковий етап розвитку людини. 

Якщо ж виховання яке закладається батьками або одним із батьків направлене на те, щоб утримати контроль над дитиною упродовж цілого життя, тоді процес дорослішання ускладнюється. І дитина не може досягти самостійності над власним життям і тими проблемами які у ньому бувають. Така людина може бути зрілою по віку, але не здатною на рівні думок усвідомлювати себе і своє життя окремо від думки близької їй людини. І сам момент зрілості як такої не досягається. 

Так от момент відділення від батьків і початок особистого життя це ще не момент зрілості. Але уже його початок. Це подібно цвітінню у рослин і дерев. Сам цвіт він красивий, але все ще не являється плодом, який можна було б споживати. Сам цвіт подібний мріям молодої людини, а також її бажанням щось досягнути у своєму житті, її планами побудувати своє життя певним чином.

 Усе те цвітіння це той запал молодої людини реалізуватися у житті, стати кимось. Бажання мати ідеальні стосунки з відповідною партнеркою. Бажання мати власний бізнес, мати житло, мати можливість регулярно подорожувати, мати видатні досягнення в певній галузі. І цих бажань в окремої молодої людини може бути безліч, і незліченна кількість. А також вони індивідуальні. Тому зацвісти не значить ще родити плід. Не значить досягти бажаного. 

Але цвіт це завжди красиво. Скільки хороших слів є про весну. І про молодих людей які ідуть за своєю мрією. Та навіть про немолодих, а які уже маючи достатній вік, загоряються ідеєю реалізувати свою мрію, яку так і не реалізували. І дивують усіх навколо стрімко слідуючи у реалізації своєї мрії. Мені завжди було приємно на таких дивитися. Цей запал в очах, активність у житті, безапеляційна віра у те що все реалізується і кожен цвіт перетвориться у плід. 

Та як говорить приказка “Курчат рахують в осени”, так і стан зрілості людини варто рахувати згодом, по плодах цвітіння. В процесі формування плоду не завжди виходить сформувати саме той плід який був задуманий, так маємо що найбільша квітка, родила саму маленьку ягідку, а ще багато цвіту, так взагалі обсипались, якісь від вітру, якісь від дощу.  А також можуть бджоли не опилити цвіт. Або цвіт розцвів надто рано і зустрівся із морозами від чого не дав потім ніякого плоду. Та це усе в рослин.

А у людини усе так схоже, тільки причини інші. Та суть одна і та ж, усі ці причини є тою перепоною які не дають людині реалізувати свій цвіт, і дати плід який вона хотіла сотворити. І в результаті із ряду усіх тих квітів, які цвіли цілями людини на її життя, реалізовуються лиш частина. І так виходить ситуація, що з однієї сторони людина зріла. Але не настільки як їй могло цього хотітися. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше