Верлібри психофілософського погляду

Внутрішнє дерево
Дерево виростає з кореня,
із того, чого не видно.
Так само і розум зростає
десь у внутрішньому просторі.
Він розширюється до нового,
до незвіданого й далекого.
У свідомості виникають гілки,
і думки розходяться ними.
Одні відлітають дуже далеко,
інші залишаються поруч,
наче бджоли на молодому листі.
Дерево п’є чисту воду
і продовжує спокійно рости.
Так само зростає людина,
набуваючи більше розуміння.
У ній виникають нові зв’язки,
відкривається невідоме раніше.
Але для такого зростання
потрібен час і терпіння.
Терпіння тримає коріння
і допомагає рухатись далі.

Думки збираються у хмари
Думки збираються у хмари,
коли ти довго міркуєш.
Між ними виникають зв’язки,
одні підтримують одна одну.
А деякі ти руйнуєш,
коли вони вже не потрібні.
Вони пливуть здалеку
твоїм внутрішнім небом.
Ти вже знаєш їхню суть
і береш потрібні думки,
коли настає їхній час.
У роздумах буває хаос,
але душа прагне спокою.
Думки народжують почуття,
а почуття змінюють думки.
Цей потік неможливо зупинити.
Іноді роздум сягає вершини,
і тоді лише тобі вирішувати,
що залишити у своїй голові.

Відповідь у собі
Ти просиш відповідь у себе
і думаєш, чи варто це робити.
Часто ти вже все знаєш,
але не одразу віриш цьому.
Ти не шукаєш і не гадаєш,
не змушуєш себе думати.
А потім у потрібну мить
розум підказує давно збережене.
Ти ставиш собі запитання,
і відповідь приходить раптово,
але стає одразу зрозумілою.
Ти шукаєш власний вибір
і чекаєш його продовження.
А розум уважно спостерігає
за всім, що навколо відбувається,
ніби чекає твоєї відповіді.

Прекрасне неодмінно родиться
Прекрасне неодмінно родиться,
коли душа приймає світло.
Усе приємне поєднається,
а зайве відійде непомітно.
Уява народжує гарне,
коли ти дозволяєш їй жити.
Ти помічаєш бажані зміни
і вчишся на себе впливати.
Дух і серце ростуть разом,
розуміння стає глибшим.
Те, що було колись далеким,
тепер відчувається ближчим.
Відчуй цю тиху присутність,
наповнену радісним світлом.
Вона приносить благодатність
і робить щодення привітним.
Ясне світло не має кінця,
воно продовжується в тобі.
Коли ти бережеш тепло,
воно проростає у добрі.

Усвідомлюєш цінність
Ти усвідомлюєш власну цінність
і відчуваєш силу всередині.
Вона допомагає стійко стояти
та не відступати від себе.
Ти розумієш свою силу,
бережеш найкращі бажання.
Відчуваєш енергію в собі,
що виходить за межі звичного.
У тобі вже немає хаосу,
думки єднаються з почуттями.
Між ними виникає гармонія,
і стає легше дихати.
Тривога, що колись панувала,
поступово втрачає владу.
Ти повертаєш собі спокій
і довіряєш власному світлу.

Спостерігаючи за зорепадом
Ти спостерігаєш за зорепадом емоцій,
які рухаються своїми траєкторіями:
то різко спадають,
то несподівано підіймаються.
Ти можеш поринути в щось інше
і просто дозволити
цьому руху тривати.
Лихе відлітає далеко,
а радість вільно пливе
по внутрішньому небу.
Приємні почуття наповнюють тебе,
і ти переконуєш себе,
що попереду буде краще.
Емоції бувають світлими й темними,
але кожна має своє місце,
свою силу і свій час.
А потім неприємні почуття
поступово стихають,
залишаючи простір для радості.

Відчуваю
Я відчуваю все це
і багато прошу в Бога.
Про хороше молюся щиро,
міцно стою на своїй вірі.
Мені не потрібно гадати,
я знаю: добре прийде,
як зірка над горизонтом,
що поступово сходить.
Потім з’являться інші зорі,
і кожна нестиме красу.
Усі вони народжені любов’ю
та освітлюють моє небо.
Небо вдягне святковий наряд,
і переді мною буде парад.
Я відчую все по-новому
і біль минулого спростую.
Погане тихо зникне,
а добрий настрій проникне
в душу, яка молилася.
Віра мене не обманула.
Молитва повинна тривати,
щоб усередині було безпечно.
Прийде вдячність і уважність
до всього, що мене оточує.
Небо стане ясним і чистим,
сонце засяє яскравіше.
Почуття стануть теплішими,
а любов наповнить сильніше.
Багато бажань знайдуть шлях
до свого доброго здійснення.
До мене прийдуть світлі думки,
і знову над світом зійдуть зорі.

Покликання
Це покликання обирає тебе,
і ніяк інакше воно не буде.
У ньому немає поганого сценарію,
воно приносить радість і щастя.
З’явилося щось нове
і відтепер належить тобі.
Ти стежиш за цим даром
і поступово бачиш його диво.
За допомогою покликання
можна творити добрі справи.
Ти починаєш розуміти
своє незвичайне вміння.
Хочеш розвивати його далі
і наповнювати новим досвідом.
Коли опануєш цей дар,
використовуй його сміливо.
Нехай кожна твоя дія
перетворюється на досвід.

Є любов і сильна віра
Є любов і сильна віра,
є довіра до цього почуття.
Ти відчуваєш, як прокидається
твій внутрішній голос.
Із любов’ю робиш вдих,
віриш у святе й надвисоке.
Ти маєш велику мету
і не відступаєш від неї.
Іноді приходить мовчання,
але воно потрібне душі.
У ньому визріває цінність
і народжується нова надія.
Вона тихо просить тебе
продовжувати своє життя.

Уява і реальність
Свідомість створює образи,
і фантазії живуть у душі.
Вони поєднуються між собою
та відкривають незвичні шляхи.
Уява буває дуже цікава
і веде тебе за межі звичного.
Але реальність говорить тихіше,
хоча постійно розширюється.
Ти можеш оживляти свої бачення
і перетворювати їх на дійсність.
А можеш зупинитися спокійно
та просто спостерігати за ними.
Цей момент дає надійність
і повертає відчуття опори.
Бо істина стоїть вище
за дивні образи у свідомості.
А невідоме ще приховує
щось добре й позитивне.