Логістика незрілості: Чому залізо не лікує сором

Коли зовнішній спостерігач дивиться на Леоніда Соляра, перед ним постає образ сильної, загартованої жорстким бізнесом людини. Чоловік, який зміг підпорядкувати собі складні пасажирські потоки Дніпра, пробитися крізь конкуренцію та збудувати  транспортну імперію, об'єктивно заслуговує на повагу . Його ніяк не назвеш безпорадним чи слабким — він вміє приймати рішення, керувати великими процесами й досягати поставлених цілей. Але парадокс людської психіки полягає в тому, що колосальний успіх у зовнішньому світі може дуже довго уживатися з крихкістю всередині. За залізною бронею успішного еміра часто ховається внутрішня дитина, яка на емоційному рівні досі міцно пов'язана з мамою і потребує схвалення.

З погляду глибинного психоаналізу, Соляр став заручником феномену, який називається інтроекцією. Це коли ми несвідомо беремо правила та очікування важливих для нас людей і робимо їх головним законом свого життя. Його мама, сувора й вимоглива вчителька, виховувала сина з найкращих спонукань, бажаючи йому успіху. Вона дала йому чудовий старт і загартувала характер. Проте в такій системі хлопчик звик, що любов і схвалення потрібно заслужити. Мати ні в якому разі не є його ворогом, вона дала йому силу пробитися в житті. Але через це емоційне злиття в його підсвідомості не відбувся важливий етап — повна психологічна сепарація, тобто м’яке і здорове відокремлення своєї особистості від батьківської фігури. І тепер, будуючи залізничні маршрути та заробляючи мільйони, він підсвідомо продовжує приносити свої бізнес-перемоги до ніг мами, намагаючись довести їй свою цінність.

Саме цей сильний психологічний зв'язок є причиною, чому Соляру так важко вибудувати гармонійні та щасливі стосунки з жінками. У його внутрішньому світі образ жінки мимоволі накладається на материнський архетип. Але головне, що важливо усвідомити — реальна кохана жінка ніколи не замінить і не повинна замінювати маму. Мама — це коріння, це повага і вдячність за життя, і цей зв’язок назавжди залишиться особливим. А от стосунки з партнеркою будуються за зовсім іншим, дорослим принципом: на рівності, взаємній вразливості, вмінні чути чужі кордони та приймати жінку такою, яка вона є, без потреби захищатися чи контролювати її.