Глава 5. Біль/Чудовисько?

І от він приїхав, Луіза, якраз пила чай, щоб відволікти себе ще чимось, вона зробила собі чаю.

Дмитро, зайшов на кухню, та при всьому бажанню, Ліза, все ж взяла себе в руки.

-- Привіт, Ілона, сказала що ти хочеш зі мною по говорити, але я повинен тобі сказати щось чесно, це вона про що? – запитав чоловік,

-- Привіт, так, хотіла.. Я хочу зрозуміти нарешті, хто я для тебе, просто дівчина для потреб, чи щось більше? – випалила дівчина,

-- Хм, тебе почало бентежити, те що ми тр*х@*мся? – спитав чоловік опершись двома руками об стіл, 

-- Я просто хочу знати, хто я для тебе?! – видихнула вона дивлячись в його світлі очі, які зараз дивились на неї холодно, здавалося з очей віє холодний вітер, 

-- Тебе тільки зараз почало це цікавити? Гаразд, я скажу. Так, мене влаштовує те що ми тільки тр*х**мось, більше я нічого з тобою не бачу, і мені фіолетово, скажеш ти моїй сестрі чи ні! Ось ключі, роби що хочеш, я можу знайти собі і іншого метелика, яка не буде питати хто я вона для мене! – він кинув ключі на стіл і пішов, забравши зібрані речі в пакеті на дивані, після гепнув дверима і поїхав..

На дівчину наче вилили відро крижаної води, вона присіла на навпочіпки в трансі взявши свій телефон і рефлекторно набрала номер Ілони, Ліза, попросила її приїхати вже на дачу, до неї, жінка все відразу зрозуміла, тому не стала нічого питати а лише сказала «зрозуміла» і кинула слухалку. 

Після того як Дмитро поїхав, вона ніби випала з реальності..

Тільки після того як Ілона, приїхала і обійняла Лізу, вона почала приходити в себе.

Після обіймів, вони сіли на диван у вітальні, знайшовши в холодильнику вино і плавлений сир.. (перед тим як їхати на квартиру, Ліза, заказала продукти, і запрограмувала одну з піддослідних забрати у кур’єра і покласти необхідне до потрібних  сховищ, після чого повернутися в підвал і лягти в ящик з кригою  де зазвичай лежить)

-- Ти сама сказала що не будиш здивована, - почала подруга,

-- Казала, але.. Блін, я не розраховувала що.. Так боляче буде, - вона продовжувала судомно зітхати,

-- Тобі потрібно себе відволікти, тим самим в своїй лабораторії, до того ж ви з ним і так не бачилися, і тепер по давно не будете, так що.. Ну все, чш-ш, давай краще якийсь фільм подивимося? – запропонувала жінка, заспокоюючи,

-- Мг, - шмигнула носом Ліза.

Після фільму вони приготували обід, ще фільм подивилися, знову нагріли обід вже для вечері, і знову пішли дивитися фільми, так дівчата і заснули..

***

В ранці Луізі, подзвонив Андрій, той друг Аркадія, який обіцяв допомогти..

Чоловік  сказав що тих дівчат можна забрати.

Тому Ліза, швидко написала записку Ілоні, яка досі спала, прийняла душ, привівши себе і лице в порядок,і визвавши таксі поїхала в ту лікарню в якій лежали  дівчата після ДТП.

…Через дві години…….

Ліза, ледь не влетіла в двері лікарні, але схватившись за ручку дверей затормошила, через що ледь не розтягнула біля дверей через те що було надто слизько після дощу.

Вона зайшла в приміщення..

Так, у старшої був перелом і тріщина на одній нозі, на одній з рук були тріщини, але, якщо сильно не напружувати, то вона скоро піде, без гіпсу, у меншої були лише тріщинки, синяки і легкий струс мозку, але в цілому вони могли вже покинути лікарню.

Стоїло дівчині пройти декілька кроків як вона зіштовхнулася з Аркадієм, лише зараз вона згадала що його авто стояло біля будівлі, і що взагалі у нього є авто, через те що недавно вони на таксі сюди приїжджали.

-- Доброго ранку, - він обійняв її, а вона у відповідь,

-- Привіт. А що ти тут робиш? Ти ніби казав що на роботі будиш, - розгубилася дівчина,

-- Так, але то було вчора, та й друг попросив приїхати. А ти.. Вчора щось пила? Що з очима? – він зазирнув їй в очі на що вона від вила очі,

-- А, та я з Ілоною, вчора, вино пили і .. Під кіно заснули, ти тільки нашому головному не кажи, а то я лікарняний попросила,

-- Так, я в курсі, він казав. Ви просто так чи привід якийсь був?

-- Просто, давно разом фільми не дивилися, - почала відмахуватися дівчина,

-- Друже, не затримуй дівчину, бачиш вона поспішає? – до них направлявся Андрій, єдиний хто помітив що Ліза, переминається з ноги на ногу нервово,

-- Ой, точно, вибач, ти приїхала забрати тих дівчат? – згадав Аркадій,

-- Так, пам’ятаєш я тобі про дачу казала? – вирішила сказати дівчина,

-- Так, звісно і що там у тебе.. – він одними губами сказав - лабораторія,

-- Якщо ти вільний зараз, ти міг би нас туди відвести? Я кину адрес,.. Щоб ми на таксі туди не їхали, - вона вирішила раз вона лишилася того.. Коханця, то вже можна казати і показувати де її інший будинок,

--Та без проблем, я сьогодні вихідний, - обрадувався чоловік.

-- Тоді почекай мене або тут або на вулиці, бо там таксист залишився, скажи що я з тобою поїду, - попросила Ліза,

-- Добре, - вони розійшлися коли Андрій, пішов в перед,

-- Ходімо, - сказав чоловік рушивши в першим,

--  Слухай, Андрію, ти сказав що допоможеш, що я тобі винна за послугу?

-- Нічого ти мені не винна, перестань, - відмахнувся чоловік,

-- І все ж, ти щось хочеш? – не відставала дівчина,

-- Ну може прогулятися з тобою, вечором, - врешті відповів Андрій,

-- Це запрошення на побачення? Чи просто дружня прогулянка?

-- Якщо це буде побачення , то Аркаша, мене приб’є, - чоловік засміявся,

-- Я не сказала йому що ми разом, але і .. Не відштовхувала, - протягнула вона передостаннє, видохнувши останнє слово,

-- Схоже він оцінив це як згоду бути з тобою, тобто почати стосунки,

-- Він вже рік думає що ми .. Пара, так що я вже звикла, - вона потисла плечима,

-- Але – ж він тобі подобається? Скажи, - вони зупинилися неподалік  потрібної палати, чоловік заглянув їй в очі,

-- Якби не подобався, я б його відшила відразу, так що…Можна сказати й, подобається,

-- Зрозуміло, гаразд, іди а я принесу виписки, - розвернувшись він пішов від палати, а Луіза, зайшла до дівчат.