Глава 2. Лікарня/Відношення

Вже під ранок в квартиру зайшов Антон, той самий що працює поліцейським, він зачинив за собою двері, прийнявши душ  він ліг поряд з дівчиною, накрившись пледом він притиснув до себе дівчину і теж заснув.

Так у нього є запасні ключі  від її квартири, і ще у двох її коханців..

Всі вони різні, Ліза, до них теж по різному відносилась.

Аркадій, для неї як чоловік, з яким вона вже рік разом і вони добре знають звички і смаки одне одного.

Антон, романтичний, з ним вона  відчувала що вони вже місяць разом, і ще не закінчився той квіткове – цукерковий період.

З Дмитром, бізнесмен і нарко – торговець, а ще троюрідний брат коханки тата Луізи, з Дмитром, у неї лише пристрасть, секс в їх відношеннях на першому місті, коли вона приїжджає на дачу, яку він їй купив, вони днями можуть займатися коханням, а коли він її залишає, вона відпочиває від всього і всіх.

Луіза, була з звичайної сім’ї , її мати була психіатром в лікарні і в поліклініці.

Анáмнез -- (лат. anamnesis < грец. ἀνάμνησις — «спогад», «спомин») — основний суб'єктивний метод дослідження хворого, що полягає в отриманні інформації про хворого та його недугу шляхом розпитування (interrogatio aegroti). У ході спілкування з хворим можна зорієнтуватися в особливостях даного захворювання, індивідуальних його проявах, розпізнати причини його виникнення. Правильно зібраний анамнез є запорукою встановлення правильного діагнозу і вже на цьому етапі можна встановити або припустити діагноз хворого. Важливо зазначити, що на основі тільки анамнезу офіційно діагноз встановлювати не можна, навіть попередній. Це можна зробити тільки після використання всіх основних методів дослідження хворого: суб'єктивних (розпитування хворого) та об'єктивних (огляд загальний та місцевий, пальпація, перкусія та аускультація).

Анамнез проводять розпитуванням як самого хворого, так і його близьких, в останньому разі він називається гетероанамнезом (heteroanamnesis).

А тато працював поліцейським..

Коли у тата з’явилася коханка, у матері стався інсульт від стресу.

        Інсульт --Інсу́льт (від лат. insulto «скачу, стрибаю»; також удар) — гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. До інсультів відносять інфаркт мозку (ішемічний інсульт), крововилив у мозок (геморагічний інсульт) і субарахноїдальний крововилив (САК), що мають етіопатогенетичні та клінічні відмінності. Інсульт — друга за частотою причина смерті людей в усьому світі і основна причина довготривалої непрацездатності. 

***

Коли батьки розлучилися, Ліза, доглядала за матір’ю, хоча в суді вона сказала що; не дивлячись на те що тато підло вчинив,вона продовжить спілкуватися з ним.

Мати пролежала рік, а потім померла.

Луізі, було вже 18, тому тато продав їх будинок, (по просьбі доньки)і купив їй квартиру в якій вона досі живе, з коханкою тата вона на подив здружилася, але тато сказав, що; більше не буде стільки витрачати на доньку, бо вона вже доросла, і навчалася в медичному.

Першим коханцем  став Дмитро..

Перші два місяці вона працювала в нього щоб оплатити навчання, а потім коханка по імені Ілона, допомогла знайти Лізі, роботу по професії, так, вона пішла по материним стопам, так вона почала працювати в псих – лікарні.

Ліза, почала поєднувати роботу і навчання, а ще вона брала курси по лабораторії і хірургії, їй було не легко, але вона не здавалася, і воно того вартувало, а ще вона навчалася гіпнозу.

                 Гіпноз

Гіпно́з, навіювання. (дав.-гр. υπνος — «сон») — тимчасовий стан свідомості, що характеризується різким фокусуванням уваги і високою схильністю до навіювання, що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю і самосвідомості; стан гіпнозу настає в результаті спеціальних впливів гіпнотизера або цілеспрямованого самонавіювання.

У загальнішому сенсі, гіпноз це соціально-медичне поняття про комплекс методик цілеспрямованого словесно-звукового впливу на психіку людини.

Однак, існує ряд альтернативних теорій, які заперечують розуміння гіпнозу як зміненого стану свідомості й визначають його, як особливий тип плацебо ефекту, взаємодію з гіпнотерапевтом чи вид соціально-рольової поведінки. Дані досліджень показують, що гіпноз супроводжується змінами в роботі мозку, але достовірного фізіологічного маркеру, який вказував би на дискретний стан гіпнозу, поки не знайдено. Всупереч поширеним помилковим висновкам про гіпноз, стан гіпнозу не схожий на звичайний сон. Цей стан не може бути спричинений проти волі, збільшує можливість появи несправжніх спогадів; загіпнотизовані люди зберігають пам'ять, здатні брехати, чинити спротив навіюванню, гіпноз не може змусити людей виявляти непритаманну їм фізичну силу чи робити нехарактерні чи неприйнятні для них речі. Особа-спеціаліст, яка володіє технікою гіпнозу, називається гіпнотизер, гіпнолог; фахівець, який застосовує техніку гіпнозу в медичних цілях — гіпнотерапевт.

А тим часом дівчина прокинулась в обіймах чоловіка, звісно він подобався їй і в сексі.. Чоловік був гарним, але вона відчувала до Антона, більш дружні відчуття, десь в середині себе чоловік розумів це і відчував, не дивлячись на це..

Та все ж він сподівався що в неї він один, він.. Кохав її, і хотів бути з нею разом, не дивлячись скільки продояться їх стосунки, навіть якщо вони будуть дружніми.

Не дивлячись на те як Антон, до неї відносився, для Дмитра,вона залишалася дівчиною на одну ніч, пристрасть що була між ними.. Це лише секс, дівчина розуміла це, так їй було прикро і боляче, тому що вона відчувала до нього сильну прихильність(прив’язаність) і залежність, (вона це розуміла), але все ж, він був сильним, від нього хвилями виходило: влада і вседозволеність, а ще небезпека і сексуальність, жінки пускали слюні(як кажуть) і хотіли опинитися у нього в ліжку, йому більше йде чорний колір а не білий..