8. Париж

"Рано чи пізно настане день і бумеранг тобі повернеться прямо в лоба".

 ~•~ Макс Белфорт (х/ф "Вовк з Уолл-стріт")

Париж... Одна лише згадка про Париж налаштовує людину на романтичний настрій. В голові виникають знайомі з дитинства образи – велична Ейфелева вежа, яка підтримує небо Парижа, і суворий Лувр, що зберігає усі скарби світу, вуличні художники в беретах на Монмартрі і вишукані жінки на Єлисейських полях, запах свіжого багету і ніжна мелодія ліричного шансону. Тут з шикарних магазинів пахне Dior та Chanel, тут кутюр’є змагаються між собою у стилі, а готелі являють собою не просто архітектурні шедеври, а й цікаві історичні локації. О, величний Париж - світова столиця моди!

Літак Жанни і Тимура приземлився годину тому в аеропорту "Шарль-де-Голь". І зараз вони їхали на таксі в готель "Four Seasons Hotel George V", що забронювала для них Аня. Він був розташований на проспекті Георга V, недалеко від Єлисейських полів і музею моди Ів Сен-Лорана. Після інциденту в авто по дорозі в аеропорт, Жанна з Тимуром всю дорогу в літаку не розмовляли, їм навіть вдалося трохи подрімати. Адже, у бізнес-класі, комфорт на вищому рівні.

Зараз, коли вони їхали в таксі, Тимур вирішив зачитати рекламний буклет вголос, щоб якось розрядити напружену тишу між ними:

"Дев’ятиповерховий готель був побудований в 1928 році на замовлення американського бізнесмена Джоела Хіллмана. Після біржового краху 1929 року Хіллман був змушений продати готель. В 1931 році його придбав банкір Франсуа Дюпре, який добудував крило з квартирами, які здавалися в оренду. Крім того, Дюпре прикрасив зали і номери готелю стародавніми картинами, гобеленами, меблями, люстрами і камінами, а підвали наповнив дорогими винами.

В 1996 році готель за 185 млн доларів придбав саудівський мільярдер Аль-Валід ібн Талал Аль-Сауд. Він вклав ще 120 млн доларів у реконструкцію і відкрив оновлений Hotel George V у грудні 1999 року. Оператором готелю стала канадська мережа Four Seasons Hotels and Resorts, акціонером якої теж є Аль-Валід. З верхньої тераси Hotel George V відкривається один з найкращих краєвидів Парижу.

Сьогодні  до послуг гостей Four Seasons Hotel George V вишукані мішленівські ресторани Le Cinq, Le George та L’Orangerie, затишний Le Bar і розкішний лаунж La Galerie, внутрішній дворик, оздоблений мармуром, спа-центр з басейном, фітнес-зал, зал для ділових засідань, елітна перукарня та магазин жіночого одягу Elie Saab"...

- А можна прочитати це не вголос? Я дуже втомлена, хочу в ванну і поспати. Зранку у нас багато справ. - обірвала його Жанна .

- Я розумію. Але, ця мертва тиша тисне на мене з усіх сторін. І ти зовсім не схожа сама на себе, ти звикла завжди багато говорити і кричати. Якийсь не правильний контраст, це ж Париж. Вночі - він прекрасний, в день мабуть ще кращий. - захоплено оглядав нічні вулички через вікно таксі Тимур.

- І що, що це Париж? Я сюди літаю, майже щомісяця по роботі. Тут живе моя матір і мій молодший брат. - розлючено вигукнула вона. - Я тут бачила вже усе!

- У тебе є молодший брат? - здивовано запитав Тимур.

- Так, у мене є молодший брат - Жан-П'єр, йому 5 років. Його батько - новий чоловік моєї мами. Тепер ти заспокоїшся? - згадка про матір ще більше засмутила її.

- Отакої! Пробач, я не знав! Отже, ти засмучена через маму? А злість вирішила зірвати на мені? Ну добре, сьогодні я тобі це дозволю, якщо тобі стане від цього краще! - іронічно відповів Тимур.

- Ти верзеш казна-що! Це я - твій начальник і це я вирішуватиму, хто, чим і кому зобов'язаний! - в її зелених очах знову загорілися бісики.

- О, так вже краще! Тепер я впізнаю свою шефиню, істину домінантку і капризулю! - кінчики його губ розтягнулися у легкій посмішці і знову з'явилася мила ямочка на його щоці.

- Дідько! Та як ти смієш жартувати наді мною? Ти що збожеволів? Та я... Я...

- І що ти мені зробиш? Кинеш у Парижі? Звільниш? Думаєш, я тут пропаду? У мене з собою є гітара (так, без неї він не їздив нікуди, а особливо - в Париж). - іронічно подразнив він її.

Його старенька гітара, була для нього особливою, адже її йому колись подарував тато, і з того самого моменту він дуже полюбив музику. Саме його батько навчив його грати на гітарі. Але, це був єдиний приємний спогад про його батька. І Тимур всюди тягав за собою цю обдерту і стару гітару, яка в свій час коштувала дуже дорого.

Його заявки загнали її в ступор:

- Дідько, а ти правий! Гіршого, ніж те, що з тобою вже сталося й бути не може! Ти ж - мій маленький цуцик... - у відповідь подражнила його вона. Ця заявка обурила його і засмутила, адже Жанна вміла вдарити по болючому місцю. Його погляд потьмянів:

- Це удар нижче пояса... - все, що промовив він.

- Пробач... - хотіла вибачитися вона, коли зрозуміла, що бовкнула зайве не подумавши, але, їхнє таксі зупинилося біля шикарного 5* готелю.

Готель з вулиці виглядав шикарно, не даремно він мав 5 зірок. Статний, розкішний з нотами французької аристократії, багатства і розкоші, з запахом дорогих парфумів і вина. Про нього можна було б говорити вічно, але вони мали увійти в середину, щоб зареєструвати свій в'їзд на стійці реєстрації.

Жанна розрахувалася з таксистом, коли вони вийшли з авто. Вони піднялися по сходах готелю, Тимур, як справжній джентльмен, ніс свою та її валізу. Його валіза порівняно з валізою Жанни, була крихітною і легенькою, як пір'їнка, і виглядала як раритет. На вході готелю, стояв статний швейцар, який відкрив їм двері у вестибюль готелю і мило посміхнувся промовляючи:

- Accueillir les clients!/Вітаю, дорогі клієнти!

- Merci beaucoup!/Щиро дякую! - мило відповіла йому Жанна.

- От чорт! Вона навіть знає французький? - подумав Тимур.

Підійшовши до стійки реєстрації, де їх вже чекала привітно усміхнена адміністраторка. Це була чорнява француженка з червоною помадою на губах у фірмовому костюмі готелю, на нагрудному бейжі у якої було написано "Mari", Жанна привіталася: