3. Хід королеви

"Я - його королева, але він аж ніяк не мій король".

~•~ Шарлотта Бронте

Сьогодні Жанна була надзвичайно веселою, в її очах загорівся азарт. Якщо Тимур, не може її згадати сам, вона йому допоможе. Тут було її "Королівство" і вони будуть грати за її правилами. Вона сиділа в своєму кабінеті і порпалася в документації, набрала номер секретарки і промовила:

- Анічка, тягни до мене свою гарненьку попку. Маю для тебе спецзавдання... - це було зовсім не в її стилі.

Через хвилину до кабінету увійшла секретарка:

- Жанна Романівна, викликали? - промовила секретарка і мило усміхнулася.

- Так. Ось тека, знайди мені повну інформацію на цього кандидата. - вона простягнула їй папку.

- Це терміново? - Аня відкрила папку і глянула на фото хлопця. - Який красунчик! - подумала вона.

- Ань, не тупи. Звісно терміново, якщо я тебе викликала до себе. - суворим тоном відповіла Жанна.

- Добре, спробую щось нарити. - покірно відповіла секретарка.

- Це наш претиндент  N° 1, на роль нової моделі для наших парфумів. - пояснила Жанна.

- Добре, я зрозуміла.

- Я маю знати все! Чи бува, це не конкуренти підіслали нам "шпигуна". Я маю отримати інформацію до кінця робочого дня. Тобі все зрозуміло?

- Так, Жанна Романівна! - відповіла Аня, а "про себе" подумала: - І яким Макаром, я маю все дізнатися до вечора?

- Якісь питання? - косо глянула на неї начальниця. - Якщо треба, то подзвони до Геннадія, хай проб'є по базі! - вона зсилалася на свого знайомого в прокуратурі.

- Ок. Я можу йти?

- Так, приступай до виконання мого завдання. Як тільки буде результат, то одразу до мене.

- Добре, я піду! - секретарка подумки послала її і вийшла з кабінету.

Жанна провела її суворим поглядом і продовжила займатися своїми справами. Сьогодні у неї намічалася прес-конференція з їхніми партнерами з Парижа у "Zoom". А ще вона мала зустрітися за обідом з татком.

***

Тимур не знаходив собі місця, вже майже вечір, а йому так і не передзвонили. А вже завтра була запланована фотосесія для парфумів "Memoris". І що це в біса, означало? Його що не погодили на роль моделі, але ж як, адже всі жюрі, за винятком "рудоволосої бестії" проголосували "за" двома руками?! Ця невизначеність з її боку страшенно бісила його! І це обличчя, не давало йому спокою весь день... Чорт, де ж він міг її бачити? Та хіба він міг подумати, що ця красуня, та сама дівчина зі школи, яку він так не гарно образив.

Він вирішив прогулятися по місту зі своєю гітарою, може навіть десь вдастся підзаробити, адже сидіти вдома і чекати дзвінка - було просто нестерпно. Він йшов набережною, спостерігаючи за милими парочками, які гуляли тримаючись за ручки і думав про своє життя. Його життя розділилося на "до" і "після". Здавалося, його життя "до", було просто гарним сном, а життя "після" - страшною реальністю. Адже люди часто не помічають , абсолютно звичайних речей, речей які роблять їх щасливими. Адже, життя постійно дає нам підказки, потрібно просто вміти прислухатися, придивлятися до його знаків. А ще життя нас втішає, дивним чином, витираючи наші невидимі людям сльози і малюючи посмішку щастя на нашому обличчі. Воно немов говорить: «Гей, не думай сумувати, я не таке вже й погане у тебе» та починає на всю демонструвати свої найсвітліші і привабливі сторони. І ми розуміємо, що як би не сумувала душа про щось у кожного своє, головне - це те, що ми все ще живі, а це значить, все найкраще цілком ще може трапиться. Може, щось хороше сьогодні трапиться із Тимуром, просто треба бути терплячим. Вже було досить пізно, дзвінок мобільного повернув його із роздумів:

- Савченко Тимур? Доброго вечора! - протараторив милий жіночий голосу.

- Доброго вечора, так це я. Слухаю вас. - спантеличеним голосом відповів він.

- Вас турбують із "Queen", ви затверджені на роль нашої моделі. Чекаємо вас завтра о 9:00 год в офісі. - швидко повідомила дівчина.

- О 9:00, але ж фотосесія об 11:00? - здивовано перепитав він.

- Так, але вам потрібно підписати контракт. Зробити зачіску і макіяж для зйомки.

- Добре, дякую! - стримано відповів він, а в голові прогриміло: - Який ще, в біса, макіяж, я ж чоловік?!

- Прошу, до зустрічі завтра! І будь ласка, не запізнюйтеся, наша начальниця терпіти таке не може! - застерегла його дівчина на тому боці слухавки.

- Добре, я зрозумів. До зустрічі! - він зрадів. Нарешті йому передзвонили, а то він вже місця собі не знаходив. Та він навіть не уявляв, який сюрприз його чекає...

***

У помсті та коханні - жінка більш варварська, ніж чоловік.

~•~ Фрідріх Ніцше

Після того, як Жанна прочитала дос'є на Тимура, в її милій рудій голівці назрів божевільний план помсти. Так, спочатку на нього чекає спеціальний контракт, зовсім не типовий, в порівнянні з іншими стандартними контрактами. Він точно не зможе від нього відмовитися. А якщо спробує, то вона натисне на додаткові перемикачі. Її помста - стане вишуканою стравою, яку смакують холодною.

Схоже, життя і так його "покидало", та це ніщо в порівнянні з тим приниженням, яке вона отримала тоді - 10 років тому, на тій довбаній вечірці. Він зі своїми дружками знатно розважився. А в неї після цього з'явилося купа комплексів, затяжна депресія і довгі консультації в психолога.

Вона повністю змінила себе, почала займатися з тренером за програмою розробленою спеціально для неї, звернулася до косметолога, стоматолога, змінила свої велетенські окуляри на лінзи, все це зайняло чимало часу. Роки зусиль над собою, боротьба з депресією та комплексами. Здавалося, вона тепер була зовсім іншою людиною, але давня образа ятрила її душу і вона щодня уявляла, як помститься йому. Вона хотіла, щоб він відчув те, що й вона, щоб це завдало йому пекельного болю, і тільки тоді, їй би можливо полегшало... От і настав час помсти!