НЕСКІНЧЕННІСТЬ

Як скульптор виліплює з глини свою музу, так і вона з'явилася на цей світ зі шматка пластику схожого на пробірку. Прозора, як скло і легка як повітря, вона їхала по виробничому конвеєрі, ще навіть і не здогадуючись, що уготовано їй. Чим творці наповнять її порожнечу?

Від першої її появи на світ і до сьогодні, її відділяли сім життів, які вона з ностальгією згадувала, викинута, в сміттєвому баку, на купі людських грішків, дивлячись на мерехтливі зірки в нічному небі. Неминуче, кожному її новому життю передували: спустошення і нове наповнення.

Пляшка мінеральної води - хіба не багатообіцяючий початок. Яскрава етикетка та червона кришечка на таких же, як і вона, дебютантках, які вишикувалися на полиці супермаркету. Оцінюючий погляд, рука що тягнеться, візок, каса, машина, будинок, знову рука що відкручує її червоний головний убір і жадаючі її внутрішній зміст губи. Лоскотання бульбашок газу, мабуть, найсильніші її емоції. До вечора того ж дня, спустошена до дна, в усталеному ритмі споживання, пройшло її перше життя. Але воно, немов було це вчора, запам'яталося їй краще наступних.

Контраст другого життя застав її зненацька. Вона не бажала згадувати його, та й що можна згадати в постійному алкогольному запої: хвора голова і нудота від похмілля.

У третьому і четвертому життях, в неї теж щось наливали і далі продавали. Хоча і без лоскотливих газових бульбашок, тепле парне молоко після ранкового доїння корів з приватного господарства, цілком стерпний зміст. Після слів «мені полтарушку», вона набувала нового господаря або господиню. В кінці четвертого життя, простоявши два тижні в холодильнику, була виставлена в черговий раз за двері, де її кислі залишки були жадібно випити постійно нишпорять чим поживитися безхатьком.

П'яте життя зустріло її на роздоріжжі вибору. Підібрана на вулиці, після двотижневого забуття, довго вирішували діти, яку штукенцію для ігор з неї зробити. Зупинилися на пирскавці. Під кінець мокрих тортур, вона втратила свою червону продірявлену кришечку і на її місці з'явилася жовта від пляшки пива, вже в шостому житті.

Майже шість місяців, осінь та холодну зиму, вона провисіла на гілці шкільного дерева годівницею для птахів, що по зернятку спустошували її вміст.

Про сімку хоч і кажуть, як про фортове, але її останнє життя теж не було райдужним, як після дощу, від якого вона захищала металевий замок на старому гаражі.

Що чекає її далі, який новий шлях приведе її до нового життя…

Падаюче на землю космічне тіло, яскравою довгою смугою, чиркнуло чорний небозвід. Цей небесний знак, що відбилася на її пластиці, пляшка сприйняла як відгук понад на її сподівання. Після її поневірянь вона побажала переродитися в щось нове, і що б воно настало якомога швидше, аж надто, нестерпно, було їй черговий перебування в купі сміття. Блукаюча крапка світла здалася на віддалі. Наблизившись до контейнерів, вона ведена, здійнялася над ними, висвітлюючи яскравим світлодіодним променем їх вміст. Шорстка, чоловіча рука схопила пляшку за горлечко і недбало жбурнула на землю. Але не встигла вона, приземлившись, обуритися такому ставленню, як поруч із нею на землю впала інша пляшка, відскочивши від землі в стінку сміттєвого бака. Барабанним дробом, потім впала третя, четверта; дзвінко вдарилася об асфальт алюмінієва банка з-під алкогольного напою. Далі все сталося швидко, але для неї як в сповільненій сцені з кіно. Нога в неабияк поношеному шкіряному черевику, раптом занесло над алюмінієвої банкою і з характерним звуком розчавила її, старанно притоптав ще пару раз. Пластиковий тріск пролунав від її сусідки, тієї, що відскочила в стінку сміттєвого бака. Корчачись під не вгамовується ногою, вона видала останні схлипи. Оптимістичні очікування, під стогони інших, змінилися жахом усвідомлюваної долі: зовсім не так вона хотіла...

Навантажена фура, з пункту прийому вторсировини, прямувала на фабрику по переробці сміття, що знаходилася за приміською межею. Десь, серед відсортованого пластика, їхала і наша пляшка. Зірки почули її, подарувавши нескінченний колообіг життя.

Дякую за увагу! Не забуваємо дякувати авторові за працю вподобайками 👍