Частина 8 | Резонанс

Душа і тіло вібрують, чуже екзо наче витріщається на неї. Ця свідомість чіпляється за свідомість Аштар, вона настільки близько, що відчувається як у голову линуть чужі  емоції: подив, захват та переляк — вони просуваються в думки так, наче є рідними для дівчини. Їхні струни долі кружляли одна навколо іншої, намагаючись закрутитися у вузол, але так і пов’язувалися одна з одною. Аш, мовчки стояла на колінах, зовсім не рухаючись, незважаючи на нестерпний біль у нозі після удару. Кожен її подих простягався по усій кімнаті, розвіюючи пустоту наповнену тишею. Вона повністю піддалася цьому процесу, наче мале дитя, яке вперше дивиться на новорічні феєрверки, вона не опирилася цій силі, просто спостерігала. Здавалося, що от от і вони обоє зможуть залізти в думки одне до одного. Цікавість перемагала страх, було складно зрозуміти чиї емоції вона зараз відчуває, свої чи чужі.  

Екзо промацало кожну людську душу, що знаходиться поблизу, деякі легко відчули це, але зіслалися на те, що це магнітні бурі так впливають на їхній стан, більшість же зовсім не вловлювали цю надлюдську силу та продовжили свою рутину. Здавалося, що Аштар та цей невідомий обоє поринули у інший вимір, до якого звичайні смертні не мали доступу. Перед очима роїлися образи, тумани спогадів: власних та чужих, невже це наслідки того, що дві вивільнені свідомості зустрілися за межами тіла? Але такого не відбувалося ні з Ярчуком, ні з Астаротом. 

Аш здригнулася, ілюзорний світ було наче вмить порубано, а перед собою вона побачила Ярчука із здивовано піднятими вухами. Давно він вже не відчував подібного, нового запаху душі, його це відчуття зацікавило та затягло. Він обережно підійшов до хазяйки та став попереду неї у напрямку того місця, звідки надходила ця могутня аура. Його груди випирали вперед, як у справжнього мисливця, хвіст перестав виляти, а гострі ікла показалися з-під губ. Спочатку Аштар подумала, що їй здається, а потім зрозуміла, що все відбувається наяву, він світився. Ярчука оточило бірюзове поле, це було екзо. Перед нею промайнув образ демона, що надав їй силу, який світився. Невже екзо здатне набувати видимого стану? Згодом навколо нього почали утворюватися не фізичні зуби, які формували величезну вовчу щелепу. Зуби цієї проекції почали відкриватися та готуватися до укусу. Сила невідомого розбивалася об ікла наче лід об криголамне судно, а зв’язок який ця сила утворювала з Аш раптово обірвався. Ікла вже були готові задати фінального удару, але тиск від цього екзо вмить зник. 

Почувся вибух.

Схоже те екзо відволіклося на захист міста, а щойно десь влучила ракета, бо невідомий був сконцентрований на нас. Аш було страшно, що невідомий повернеться, але згодом зрозуміла, що це малоймовірно, оскільки Ярчук зробив щось дивовижне, що точно можна було би сприйняти як небезпеку. Невідомо звідки в нього ці сили, але це точно не те питання на яке вдасться знайти відповідь найближчим часом. 

Дівчина зазнала потрясіння, останній місяць її життя бігло за досить спокійного темпу, вона аж ніяк не була готова до зустрічі з тим кого намагалася увесь цей час уникати. Адреналін досі прискорював пульсацію її серця і не давав їй заспокоїтися. 

— Тепер треба буде розбиратися з наслідками цієї “зустрічі” — , думалося їй, але вона була страшенно рада, що зараз проблеми її оминули.  

Чуже екзо має властивість схожу на смак чи на запах, якщо ти запам’ятав відчуття, які воно викликало при контакті з твоїм, то міг розпізнавати його серед натовпу. Аштар чомусь слабо здавалося, що вона точно знайома з цією людиною. 

— — —

Двері у квартиру лісових тихо прочинилися о 7:22, Вів’єн була щиро здивована, коли побачила, що Аштар спить у напівсидячому положенні на дивані, навіть не накрившись. Коли вона підійшла, то їй здалося, що донька спить неспокійно, наче їй сняться кошмари. 

— Воно й не дивно, сьогодні пів ночі була тривога, а ми вже стільки часу жили поодалік від цих звуків сирен. 

Що її найбільше вразило так це, що вічно енергійний Ярчук навіть не звернув уваги на її прихід, як він це переважно робить. Вона вже була злякалася за його здоров’я, що можливо він занедужав, але згодом подумала, що й для собачої психіки звуки ракет можуть бути досить важкими. 

Вів’єн обережно вкрила їх обох ковдрою, згодом пішла до ванни змити макіяж, а далі їй самій вже хотілося спати. 

— — —

Глухий біль віддавав в ногу, а ще затекла шия, на жаль, саме це витягнуло Аштар із сну. Настрою далі спати не було, тож вона вирішила спершу оглянути свою ногу, чим вона знехтувала вчора, оскільки на фоні всіх подій просто забула. Невеличкий синяк, максимум забій був трохи вище її щиколотки. Вона думала спробувати скористатися екзо для такого, так само як вона робила з Ярчуком, адже якщо це просто синяк, то їй треба було загоїти пошкоджені судини і розкласти гемоглобін, який вийшов під шкіру. Але тепер її накривав страх і вона просто боялася використовувати силу в місті. І якщо бути чесним, то вона хотіла як можна швидше повернутися на село, проте не дозволяла собі даремно турбувати мамин сон після роботи. Дівчина вирішила скористатися людськими методами, тому знайшла якусь мазь від ударів і використала її. 

Вже традиційно ранок починався з кави, вона повільно попивала її, супроводжуючи цей процес гортанням інстаграму. Тривожність вічно зачіпала її, тому Аш вирішила зайнятися хоч чимось, щоб відволіктись. На кухні тихенько грав альбом гурту Arctic Monkeys, з духовки пахло яйцями пашот зі шпинатом, а на столі вимальовувалися хлібці з авокадо та червоною рибою. Приготування було найоптимальнішим варіантом, адже це означало, що вона зможе трохи абстрагуватися і чим швидше вони поїдять, тим швидше вони повернуться. Ярчук дуже довго прокидався, Адже цілу ніч він охороняв свідомість хазяйки, і хоч її ніхто й не намагався чіпати, бойова готовність протягом кількох годин забрала в нього чимало енергії.