Частина 7.5 | Велес

Я давно перестав рахувати кількість років, які я прожив, проте досі пам’ятаю дату свого народження — 11 лютого. Вона залишилася в моїй пам’яті лише завдяки людям, які вирішили надати їй сенсу та значення. Як і більшість богів, я пробудився не самостійно. Вже не здатен пригадати чи це було з моєї волі, чи ні, тоді я горів почуттями і знав, що пробудження поєднає мою легенду з легендою тої, кого я колись кохав. Мокош.

— — —

7:54 ранку Lana Del Rey - Art Deco

Мінімалістична кімната з поличками заставленими античними горщиками з кельтськими візерунками здригнулася від третього будильника. У цьому антикварі росли, а інколи звисали по кімнаті зелені стебла та лози. При першому погляді воно виглядало дуже хаосно, але, на диво,  викликало комфорт та навіювало таємничістю. 

Короткострижений хлопець, із пофарбованим волоссям у відтінок зеленого, нарешті ліниво прокинувся. Взагалі він був наче ті рослини з якими він вживався в одній кімнаті, прокидався при першому промінці, але на вулицях лише зараз почав розвіюватися запах зими і сонце виходить все ще досить пізно. За своєю звичкою першим, що він зробив — так це вмився аби остаточно прийти в себе, а згодом полив водою своїх зелених друзів, які просили його це зробити. Велес, мабуть, за останню тисячу років ні з ким так і не ділився своєю симпатією до рослин. Сьогодні він мав зустрітися Аштар. Останнім часом вони наче навіть стали друзями, хоча першочергово він мав просто стежити за нею та вжити заходів, якщо вона пробудиться.

— Чи зможу я тепер виконати доручення, якщо все дійсно так і складеться?

Від обличчя Велеса: 

Насправді я й сам вже не знаю своєї цілі в цьому житті. Небо було поділено на дві касти ще до мого існування, а я прийняв сторону янголів лише через те, що хотів помститися демонам за вбивство Мокош. Вже пройшло надто багато років за які нічого не змінилося, а образи та бажання помсти змарніло, прийшло усвідомлення позбавлення життя якогось нещасного рогатого не поверне її. Так і проходили століття на небі, де моя душа загнивала, можливо так би й продовжувалося й надалі, але схоже сторона, яку я прийняв вирішила прийняти якісь кроки. Мене сильно не посвячували в історію, я був лише їхньою фігурою на шаховому полі, але схоже вони якимось чином пов’язали людей, які можуть стати пробудженими і приставили до них наглядачів типу мене. Отже, як і завжди нікчемний бог, на ім’я Велес просто вирів плисти за течією.

Наскільки мені відомо, то колись давно відбулася війна між двома сторонами, де ніхто не отримав перемоги і обидві сторони зазнали великих втрат. Ціль цієї битви достеменно невідома для таких як я, для тих, хто не приймав участі у ній, але ходять чутки, що демони вбили Єгову, наші старші кажуть, що це неправда, але я й сам ніколи його не бачив. Після війни була підписана угода про те, що янголи і демони більше не вступатимуть у бій між собою, а порушувачі правил будуть негайно страчені. Також було заборонено породжувати нових пробуджених, аби баланс сил, що існує зараз на небі не міг змінитися, але це правило з’явилося доволі недавно.

З минулого мене різко вирвав звук мікрохвильовки. Технології сучасності вже стали чимось дуже рідним для мене, я й сам вчуся зараз як студент на спеціальності пов’язані з комп’ютерами, це настільки різнилося з тим світом тварин і рослин у якому я жив раніше, що породило в мені цікавість достеменно вивчити невідоме. Сніданок з кавою змусив мене збадьоритися та абстрагуватися від нав’язливих думок. Сьогодні я планував навідати одну місцину, яка знаходиться поряд з кафе у якому ми з Аш домовилися зустрітися. Вже довгий час у місті перебуває досить сильний пробуджений, який захищає його. Це би не сильно щось значило, якби я знав про це, проте коли я доповів про нього херувимам, то вони наказали мені довідатися хто це. Річ у тім, що за моїми підрахунками він дуже часто діє з будинку, що знаходиться десь поруч. Знайти його було би набагато легше, якби я міг користуватися даром на всю, але це би поставило секретність мого перебування серед людей під загрозу. Насправді ці пошуки завдали чимало клопоту, адже кожен раз, як я відчував його, то намагався наблизитися до сторони з якої надходила сила дару цього пробудженого. Моїм планом було обійти квартири в тому районі представившись працівником якоїсь комунальної служби чи їх новим сусідом і при контактні я би зміг би впізнати ту душу. Взагалі саме сьогодні я не планував цього всього робити, просто було би непогано за змоги перевірити чи зможу я зайти в ті під’їзди без сили, адже якщо не розрахувати, то мене може помітити цей невідомий і втекти. 

— Ех, а життя тільки почало налагоджуватись.

Ще зранку навчання нагадало про себе, адже прийшло сповіщення про дедлайн здачі однієї роботи, тож довелося повчитися, проте мені це, мабуть, навіть подобається. В старому житті я не мав такої можливості, тож зараз це не в тягар, як багатьом студентам. Не те, щоб за тисячоліття мого життя я сильно подорослішав, якщо бути чесним я залишився такою ж дитиною як і був і лише за останні кілька років, що я перебуваю серед простих людей помітив зміни в собі. Ця місія стала моїм порятунком. 

До зустрічі залишалося ще 45 хвилин, щось я забарився, оскільки планував вийти трохи раніше. Львів, місто в якому я перебуваю останні кілька років, зачаровує мене цими таємничими гарними двориками. Раніше теж були кам’яні будинки, але скажімо не таких масштабів, як зараз, світ був просторішим і у ньому відчувалося більше свободи, коли я вперше потрапив сюди, то ці високі стіни час просто тиснули на мене, хоча, щоб звикнути вистачило дуже мало часу і я навчився бачити красу у цій тісноті. Місце нашої зустрічі знаходилося саме в такому дворику. Я майже дійшов до нього, в мене залишалося ще десь пів години, щоб обійти декілька під'їздів, а Аш переважно запізнюється, тож часу буде навіть трохи більше, аж тут мене гукнув знайомий приємний голос. Вона була дуже схожа на Мокош, трохи закритіша, але наче її реінкарнація чи нове втілення. Часом мені здавалося, що я почав щось відчувати до цієї дівчини, але ловив себе не думці, що схоже моє серце просто намагається замінити пустоту іншою людиною. Чи я просто тепер боюся поєднувати своє життя з кимось?