Частина 4 | Тривога

23.02.22 23:22 середа

Пройшло вже кілька днів, а Аштар так і не просунулася у своєму розслідувані, це її дуже “харило” як вона нещодавно виразилася. Вона вже навіть не знала де це все шукати, а зв’язатися з екзорцистами було досить складно, оскільки єдиним способом було потрапити до них на сеанс, який коштує чималих грошей, до того ж вона була більш ніж впевнена, що більшість з них, якщо не всі, це просто аматори та шарлатани.

Кілька разів вона знову намагалася підняти стіл охопивши його масивом Екзо, проте все було дарма, її знову колов гострий головний біль, але вона вже наче й звикла. За цей час її дальність зросла можливо на метра пів, проте це вже означало, що в цьому плані можна прогресувати. Раніше дівчинка за це не замислювалася, але чи існують інші такі ж пробуджені, як і вона? А що якщо вони використовують свою силу для того, щоб творити зло чи щось подібне? Її лякало можливе майбутнє, але ще більше вона хотіла побачити батька. 

Завтра потрібно було йти аж на 3 пару, тож Аштар дозволила собі лягти спати пізніше та подивитися серіал на вечір. Десь о 3 годині на неї найшло натхнення попідбирати образи на наступний день. Зрештою це було свого роду медитацією для неї. Вона відчинила шафу та стояла перед дзеркалом, вибираючі поєднання, які були їй до вподоби. На задньому фоні тихенько, щоб не розбудити маму, грали пісні гурту Arctic Monkeys. Вона зупинилася на темно коричневому піджаку, білій сорочці та чорній спідниці. Незважаючи на зиму, вулиця вже пахла весною і погода була відповідна, тож вже можна було трохи бавитися зі стилем. 

Вона лягла спати в хорошому настрої трохи засидівшись, проте ментально відпочивши від усіх цих пригод за останній тиждень.

— — —

Вона прокинулася від… вибуху? Земля тряслася, а на вулиці прогунав надзвичайно гучний рух. Аштар була надзвичайно розгублена та побігла до мами, вони обоє не знали що відбувається та вирішила заховатися у коридорі, подалі від вікон. Новинами ширилася інфомація, що на країну, де вони живуть напала Росія. За вікном було чути свист ще однієї ракети.

Тіло Ашти, ні, скоріше її екзо пронизилося якимось дивним відчуттям. Спершу вона хотіла розширити свою свідомість, проте зрозуміла, що це відчуття дуже схоже до того, як вона торкається свідомостей інших людей, це чужа душа, чуже екзо , екзо ще одного пробудженого як і вона. 

* Невже хтось із будинку де живу я, теж володіє силою, мабуть це і справді хороше рішення розширити екзо аби захистити себе* — вона автоматично окреслила підозрами лише людей з будинку, адже її “межа” становила лише 3,5 метра, а жила вона на 6 поверсі, тобто близько 18 метрів  над землею, тож мала сумніви, що хтось має сильно більше сил ніж вона. 

До речі, щодо свисту ракети, то вибуху так і не було чути, а підбігши до вікна Аштар нічого не побачила. Мабуть це дивно, але її війна чомусь не лякала так сильно, як в теорії мала б. Вона би навіть не задумалася про це, що її поведінка дивна, проте її мама швидко від паніки збирала речі у рюкзак про всяк випадок. Схоже, що через тривожність Аш звикла жити в подібних умовах і коли всім тривожно, то вона почуває себе наче на своєму місці.

Світ Аштар та 44 мільйонів було перевернуто. Звісно, що про навчання і роботу сьогодні зовсім не йшла річ, на сході країни відбувалася м’ясорубка, а в кожне місто було влучено залпом ракет. Лише Львів загадково минуло одним ударом, хоча за інформацією з новин в в його напрямку летіло 22 балістичні ракети, 21 з яких була знищена. Військові нічого не кажуть, а весь Інтернет говорить та підозрює, що до цього причетні таємні розробки місцевих вчених.

*Невже все це завдяки тому чудернацькому екзо, воно відчувалося близько 3 хвилин, а ще якщо це воно захистило місто, то “межа” власника цього екзо сягає десятків кілометрів. Чи здатна звичайна людина володіти такою силою? Якщо звісно можна називати пробуджених звичайними людьми. Чи може це хтось на кшталт Астарота, адже це мабуть нереально пробудженій людині  охопити таку відстань, на це скоріш за все здатні лише демони чи ангели.* — говорила сама з собою Аштар, поки йшла в магазин, до обіду в місті налаштували систему повітряної тривоги, тож можна було знати, коли на вулиці безпечно. Черги були шалені, наче у фільмі про кінець світу, хоча, мабуть, воно дійсно було схоже до того. 

Протиснувшись крізь натовп, вона все ж купила те, що їй треба було. Продукти першої необхідності, якщо їх так можна було назвати: хліб, деякі овочі, фрукти, чай та кава, цукор. Вона дуже не любила перебувати серед такої задухи, тож коли вийшла, то відчувала себе так ніби знову народилася. Коли Аш поверталася назад додому, то почулв як пролунав звук тривоги, не пройшло і кількох секунд, як її знову охопило те саме екзо, що й зранку, з несподіванки вона аж спіткнулася, проте втримала рівновагу і залишилася стояти на обидвох ногах. Цього разу ефект тривав ще менше часу, можливо хвилину чи взагалі кілька секунд, потім зник, а потім знову відчувався і це повторювалося декілька разів протягом 40 хвилин, рівно стільки скільки тривала повітряна тривога. Аштар боялася активовувати своє екзо, аби її не помітили. Що якщо це пробуджений з поганими намірами? Навряд чи, оскільки він захищає місто, як вже зрозуміла дівчинка. Проте ця істота могла бути ангелом, а Астарот сказав не довіряти ангелам, тож, мабуть, їй не треба було показувати іншим, що у неї є сили. Ця невизначеність геть зіпсувала їй настрій. Якщо їй щось загрожує, то здалося би покращувати свої сили, проте вона вміла лише впливати на не важкі предмети та якимось чином вилікувала тіло Ярчука, хоча це скоріше було зроблено в стані адреналіну, не до кінця усвідомлюючи свої дії. До того їй здавалося, що межа екзо в ході того, як вона використовує силу сама покращується, проте тепер вона підозрювала, що її можна прокачати швидше, відчувши сьогоднішнє екзо чужинця.