Зазирнувши в кабінет Азгіра, Фабіан зітхнув від полегшення. На щастя, ельф був тут, що невимовно тішило хлопця. Однак, варто було все ж розпитати Азігра про видіння, яке він бачив перед приходом землянки до їхнього світу.
— Ну, як склалася розмова з нашою гостею? — запитав Азгір, коли Фабіан зайняв стілець біля столу, за яким сидів ельф.
— Дивно. Вона геть нічого не знає про наш світ, а магія здається їй чимось нереальним. А ще вона просила принести їй книги з історії Лліріана... — сказав хлопець, задумливо поглядаючи на Азгіра, який хитро посміхався, варто було йому почути ці слова.
— Бачиш, на Землі все інакше, Фабіане. У їхньому світі правлять технології, а магія вважається вигадкою. Мало хто із землян вірить у магію, якщо вже на те пішло. Але Кассандра теж нею володіє, нехай її магія і трохи відрізняється від нашої.
— Ти маєш на увазі її дар провидіння, чи не так?
— Звісно, хлопче. У неї дуже незвичайний дар, Фабіане...
— І чим же він відрізняється від твого?
— О, мій дар полягає лише в тому, що я можу передбачати майбутнє. А ось наша гостя може так само, і навіть більше. Вона може бачити події минулого... Небагатьом віщунам це під силу, Фабіане.
— Тобто, вона може побачити те, що трапилося в минулому?
— Так, і я став свідком прояву її сили. Щойно король доторкнувся до неї, її погляд застелив м'який туман. Вона бачила у видінні його дружину...
— Звідки ти знаєш?
— Вона назвала її ім'я. Тож навряд чи можна назвати її самозванкою, яку до нас могли підіслати вороги.
— Що ж, я тобі вірю. Але скажи мені ось що: яке ж її призначення, Азгіре? Ти сказав, що доля обрала її, відправивши дівчину в наш світ. Що ж вона має зробити?
— На жаль, цього я сказати тобі не можу, Фабіане. Мені довелося дати клятву королю, що я нікому про це не розповім. Навіть самій Кассандрі.
— До речі, про неї! Я ніколи не чув такого імені. Це одне з імен, якими люди називають своїх дітей?
— Так, ти маєш рацію. Але це ім'я досить рідкісне. Її назвали на честь троянської царівни*, яку один із давньогрецьких богів наділив даром пророцтва.
— Зачекай, а ти звідки про це знаєш? — здивувався Фабіан, чим викликав сміх старого ельфа. Той підвівся зі свого місця, а потім попрямував до книжкових полиць позаду хлопця. Діставши звідти кілька книжок, він простягнув їх йому.
— Тримай, Фабіане. Одну з них ти віддаси Кассандрі, а інша для тебе. У цій книжці ти знайдеш різні міфи та легенди про земних богів. Гадаю, тобі буде цікаво... І до речі, я зачарував книги таким чином, щоб дівчина змогла їх прочитати. Що ж, гадаю, тепер ти можеш йти...
*Касса́ндра — легендарна провісниця давньогрецької міфології, що передрекла падіння Трої. Дівчина тримала пророчий дар від закоханого в неї бога Аполлона, однак за те, що вона не відповіла йому взаємністю, він зробив так, що віщуванням Кассандри ніхто не вірив. До трагічних пророцтв Кассандри не прислухались, її висміювали і вважали за божевільну. Але передбачене втілилося в загибелі її сім'ї і руйнуванні Трої.
Втім, наша героїня успадкувала свій дар трохи іншим чином, але про це вже дізнаємося трохи пізніше ;)
#1321 в Фентезі
#502 в Молодіжна проза
авторський світ, потраплянка у магічний світ, кохання магія пригоди
Відредаговано: 26.12.2023