ГЛАВА 29

     Лівія.

     Отже! Провела поглядом свою рідню. Вони кволо попленталися за Тео на свою екскурсію.  Ми ж разом з Яннісом сіли в його автівку і кудись їдемо.

- Ми теж на екскурсію? - не витримала я, ну Ви ж вже добре встигли вивчити мене, тож  мою допитливість все ще ніхто не відміняв.

- Не зовсім! - Він не поспішав розкривати всі подробиці.

- То куди ми? - а мені від цього ще цікавіше.

- Побачиш, нетерпляча! - посміхнувся той.

     “Побачиш! Легко сказати, коли ти знаєш куди мене везеш! А я ж то ні!”, -  подумалося мені. 

     Я ще й досі, як та дитина тішилася від виразу обличчя Габріели. Як вона кволо дибала за Тео. А де ж її королівська хода, де підняте до гори підборіддя, де царська постава? Бреде приречено слідом. Розуміючи, що цього разу зіскочити не вийде! Хотіла дівчина екскурсію? Май тепер! А наступного разу будь обережнішою зі своїми бажаннями.

     Знаєте, для мене це щось на кшталт відіграти минулі програші, повернути нормальні правила в цій грі, ну може навіть трішки перемогти в цьому раунді, завдяки Яннісу звичайно. Розумію для себе, що це така дрібничка, на цьому не варто зациклюватися, але хоч маленький та плюсик до власного відчуття, що за мене помстилися, бо Янніс перший хто відверто відстояв мене перед моєю ріднею. 

     Зараз Ви скажете, що це в першу чергу моє власне завдання, не давати себе ображати. Намагаюся, чесно! Але це так виснажує, бути увесь час напоготові. Кожну хвилину чатувати на чергову підставу з боку Габріели. А відчуття, що ти ще комусь, окрім звичайно моєї ліпшої подружки, не байдужа в цьому світі не аби як додає наснаги в цій боротьбі. Це як підставлене плече, коли ти цього найбільше потребуєш!

     А ось і сестра знову пригадалася, не минулося й хвилини.

- І куди їх поведе Тео? 

- Ну, екскурс по церквам не завадить, особливо для Габбі! Правда коли почне шипіти може полякати прихожан! А потім на гору, звідки відкривається чудовий вигляд на узбережжя. Тільки взуття вона обрала явно не для таких піших прогулянок! Там взагалі то не далеко! Три дні лісом, а потім ще трішки полем… Думаю після екскурсії вона сахатиметься мене щось просити аж до свого від'їзду!

- То з тобою небезпечно мати справу! - пошуткувала цього разу вже я.

- А ти не бійся! Я не страшний! - прошепотів десь поряд біля мого вушка, викликаючи цим зграю мурах по хребту.

- Відчуваю себе як героїня казки!

- Червона шапочка? Яку заманив у темний ліс сірий вовк?

- То ми в ліс? - сполохано запитала.

- Ні! Розслабся!

     Розслабишся тут! Йому легко про це сказати! А мене: то в жар кидає, то долоні від переляку стають вологими, то соромітницькі думки в голову приходять.

     “Дівчино! Третя доба знайомства! Охолонь! Досить роздягати Янніса очима!”

     Дорога по якій ми повільно їдемо тягнеться серпантином угору, все вище й вище.

- Тепер треба буде трішки пройтися ніжками! - звернувся до мене Янніс, паркуючись на невеликій пласкій ділянці в горах. Там вже стояло кілька автівок, ще є сувенірні лавки.

     Він допоміг мені вибратися з салону автівки. Потім перекинувся кількома словами з чоловіком, який підійшов до нього і  Ян віддав йому ключі від своєї автівки.

     Вигляд на стару фортецю зліва, справа на морську блакить. 

     Неймовірно!

     Зупиняюсь майже через кожні два кроки, щоб зробити фото на телефон. 

- Поквапся, красуне! - посміхається Янніс і хапає мене за руку, щоб пришвидшити мою ходу. - Найцікавіше попереду!

     А мені все цікаво! Дякую йому за це!

- Прийшли! - вигукує він. - Тепер можеш огледітися вже не кваплячись. 

- Це самий красивий краєвид, який я колись бачила! - чесно зізнаюся.

     Потім вже розумію, що він ще й досі тримає мене за руку. Наші пальці переплетені. Дуже незвично, що такі сильні емоції захвату я переживаю зараз саме з ним.

- Ти ще не все бачила! - на його щоках заграли дві ямочки.

- Не все? То що ще? - озираюся за його плече, бо в цю хвилину позаду відбувається рух.

     Мої очі округлюються від здивування, а ще від страху.

- Ні-ні! Ти цього не зробиш! - викрикую я, відпускаючи його руку.

- Ще й як зроблю! - посміхається, і навпаки крокує до мене.