ГЛАВА 23

      Лівія.

     Уважно поглянула на Янніса. Потім примружила очі і сіла рівно. Ще відпила зі свого келиха, не зводячи очей з нього. Доки “клієнта” не почало підкидати на стільці. 

     Звикла, якщо злюся, краще охолонути для початку,  витримавши паузу, якщо звісно з цією людиною ще хочу мати справи. 

    “Які справи!”, -  скажете Ви! - "Вставай і йди, гордівливо піднявши підборіддя! А перед цим ще можеш вліпити ляпаса зі словами “я не така!”  чи “за кого ти мене маєш”! Ти що готова й далі витрачати час на цього… пройдисвіта!?"

     І в цих словах є певна правда. Це ж навіть не симпатія, про любов за дві доби взагалі промовчу, це відверте використання один-одного! А з іншого боку, він мені теж ще потрібен! Попереду заручини сестри, я ж не буду там сама переминатися з ноги на ногу. Можна звичайно взагалі не піти, але щось мені підказує, що мої рідні дістануть мене з під землі!

    Ну добре! Є ще одна причина, чому моя дупа ще й досі на цьому стрільці. Звичка за допомогу відповідати тим самим! Адже погодився підіграти, не набивав собі ціну, не знущався підколюючи, не глузував! А я що гірше?

     Доки я поринаю у роздуми, вилиці на його обличчі починають напружуватися. Отже, я на вірному шляху, треба витримати ще трішки! Нервуй, хлопче! А що думав буде легко? Звикай! Зі мною легко не бува! Ну хіба що пристрасно, гаряче, але точно не засумуєш!

- То що скажеш? - першим не витримав він.

- У мене є вагома причина відмовитися від супроводження тебе на весілля твого двоюрідного брата! - нарешті почала говорити після паузи, яка напевно, для нього була довжиною у вічність.

- І яка ж? - супиться той.

- У мене з собою виключно коктейльні та пляжні сукні, які не підійдуть для такого роду урочистості. Якось не планувала бути присутньою на весіллі! - така собі відмазка, але що поробиш, кажу як є.

- То це єдина причина? - поцікавився він.

- На даний час так! Може потім ще щось згадаю! 

     “ Або вигадаю!”; додала вже про себе.

- Ну то це взагалі не проблема. - кладе на стіл білу серветку, яка лежала на його колінах. - Після вечері я відвезу тебе у крамницю і куплю все необхідне.

- Придбаєш? Мені? - знову примружила очі. - Будь яку сукню яку я оберу?

- Угу!

     Ну, як Ви розумієте, його за язика ніхто не тягнув. А я ж маю відповідати статусу свого вдаваного “нареченого” чи не так?

     Янніс таки стримав слово і після вечері, за яку він сам заплатив, ми відправилися по крамницям. 

     Чому я наголосила на платні за вечерю? О-о. Для дівчини це такий слизький момент. Адже чоловіки теж бувають геть різними. От сподобається тобі хлопець, і навіть він може бути цікавим співбесідником, а потім хоп… “А давай розділимо чек навпіл!” Або взагалі під якимось приводом з’їде з оплати, щось типу, гаманець забув вдома. А потім обіцянка, контрольним пострілом у голову, що наступного разу обов'язково заплатить за все сам.  І все, перше позитивне враження вже не позитивне! 

     Ой не треба в мене відразу кидати каміння, особливо чоловічій статі. Я розумію ваше благе обурення, щось на кшталт що Ви жінці нічого не винні, що Вас так часто використовують… Або ж скільки нас таких, зі слів сильної статі,  які звикли на шарка лише поїсти, а потім дати відкоша… Але ж я зараз не зовсім про це! 

     Наголошую! Якщо вже ви дівчину запросили, мова не завжди йде про ресторан, ну, перепрошую, і не про пиріжки чи каву на ходу, то проявіть  хоч трошки поваги, турботи. Повірте, є дівчата, які дійсно на це заслуговують! Які вміють і хочуть щиро любити! Які теж готові робити певні дії для Вас, вкладатися в стосунки. Справа за Вами! 

     Не хочете дбати, не можете, то і дівчина навіщо Вам? Стосунки, це: про повагу, про турботу, про взаємний обмін, про почуття, а не гру партнера в один бік! А якщо ти скнара, то про яку турботу йде мова!?

     Але це я трішки відступила не туди. Добре, що у Янніса з цим все нормально.

     Отже, повернемося до пошуку сукні для урочистої події. 

    Янніс зручно вмостився на кріслі й залишив мене наодинці з сукнями. З дуже великою кількістю суконь! Дарма він це зробив! Думаєш так просто відсидітися? Що я за п'ять хвилин оберу образ на всі сто? Та ні любчику, ти теж в темі!

    Ну добре-добре! Зізнаюся, повитріщатися на мене тобі можна! І так, це певний жіночий варіант зваблення! Завести так, щоб в голову почали лізти всілякі соромітницькі думки. Звичайно про мене, а про кого ще!

     Але замість цього в голову лізли самі дурощі! Тому спочатку обрала сукню чорного кольору майже до самої підлоги і з білим елементом вгорі біля самого горла. Така собі черниця, щойно з пансіону пристойних дівиць. Перевіримо реакцію? 

- Серйозно? - перепитав мене, а його брови поповзли догори, щойно навів на мене вперше. 

- Не подобається? - майже щиро дивуюся. 

- Вибач, сповідатися зараз я не готовий! 

- Як скажеш! - почимчикувала назад.

     Перша спроба не вдалася! 

     Ще декілька відверто невдалих дефіле: дівчинка тінейджер, Барбі…  Далі пішла важка артилерія: танцівниця гоу-гоу, жінка вамп, кішечка в латексі… Доки він не почав здогадуватися, що я над ним відверто знущаюся. 

    Його царська особа навіть відірвала п’яту точку від крісла, і він самостійно зайнявся вибором підходящого образу для мене.