ГЛАВА 6

     Лівія.

     Перший вечір, вірніше вже майже ніч у новій країні. Греція зустріла літньою задухою. 

     Як не вдивлялася в вікно таксі, але вгадати де море так і не вдалося. 

    Таксист зупинився біля апарт-готеля, номер в якому я зарезервувала для проживання на два тижні. 

     Щойно вибралася з салону авто то помітила білосніжний паркан оповитий виноградною лозою та деревами, які рясно були всипані рожевими квітами. 

     Підхопила валізу за ручку й увійшла всередину. 

    Великий зал ресепшн був геть порожній, жодної живої душі. Та вже хвилин через п’ять почулися голоси. 

- Агов! Є тут хто живий? - запитала я. І на щастя за стійкою ресепшн з'явився працівник.

     Довго розглядав мої документи. Паралельно ще щось тицяв на ноутбуці, який був відвернутий від мене і я не могла бачити екран. Напевно, для збільшення своєї важності, а може щоб я “позолотила ручку”, навмисно тягнув час…

     Витягнула з гаманця хруску купюру. Вираз на його обличчі одразу змінився з апатично-сумуючого на привітний. Щось защебетав на своїй мові, протягуючи мені ключ-картку від мого номера.

     Нарешті!

     Втома така, що ледь ногами перебираю! А ще після шампанського страшенна мігрень. Все чого зараз потребую це м'яка постіль! 

     Номер знайшла майже одразу. 

     Просторе приміщення чимось нагадувало квартиру-студію. Багато простору. Пастельні кольори. І… Велике ліжко. Супер!

    Швидко позбулася спортивного костюму у якому була. Свіжим його назвати вже важко, після: аеропорта, літака та таксі. Вмилася. Скинула залишки одягу, залізла у ліжко, витягнулась. Кайф. 

     Надобраніч! Солодких снів!

    Як же приємно розуміти, що попереду два тижні відпочинку, і жодної знайомої душі у радіусі декількох тисяч кілометрів. 

     Ну добре! Один знайомий все ж таки буде поближче! Я зараз про того з ким летіла в літаку! Але який шанс перетнутися з ним тут? Здається не занадто високий! Навіть, якщо це острів!

     Задоволена такими думками незчулася як швидко заснула. 

     А от ранок почався з дууужеее неприємних сюрпризів! Але все по порядку!

     Number one (номер один).

     Прокинулася вранці, випрала костюмчик, прийняла душ і… Почимчикувала до валізи. А валіза то не моя! Нежданчик! 

    З речей мінімум що вмістила жіноча сумочка крос-боді: гаманець, документи, жуйка, гігієнічна помада, телефон і все…

     А речі мокрі, а я геть гола!

     Такий собі початок дня, як на мене!

     Що тут у нас є?

     Спробувала обережно поглянути на речі з чужої валізи. 

     Це ж я з тим бовдуром помінялася не інакше! 

    Купа непотрібного мені мотлоху, на кшталт сувенірів. Солодощі. Декілька сорочок. Чорна футболка…

     От футболку, напевно, конфіскую. Я ж не завітаю до крамниці в простирадлі, чи геть гола! Не обідніє!

     М-м! Білизна від Victoria's Secret. Новенька! Цікаво-цікаво! Сам носити буде? Хіхікнула про себе, уявляючи це. Що правда трусики йому хіба що на півтори ляжки натягнуться! Вже мовчу про бюстик з тонкого мережива! Отже подружці все ж таки! Як співпало - мій розмір!

     Айяя, як не гоже нишпорити по чужим речам! Мені майже соромно! Майже! Відкрила коробку з печивом, відчуваючи, наскільки сильно зголодніла!

     А що? Треба було краще дбати про свої речі! Хай вже я! П'яна жінка і пошук відмінностей у схожих майже ідентичних валізах! Камон! Він серйозно думав, що я мала справитися з цим завданням? 

     Покрутилася біля дзеркала, примірявши білизну. На мені вона сидить, безумовно, краще! 

     Зверху одягнула його футболку, якраз прикриває сідниці.

     Цитрусовий аромат кондиціонеру в домішку з якимись дуже приємними нотками, залоскотав ніздрі. Що це? Я знову подумала про того нахабу? Саме так від нього й пахло! Все ж таки запам'ятала! От чого не треба то я пам’ятаю! Висварилася про себе! 

     Так! Першим ділом кава! А потім крамниці. Не можу ж я два тижні задовольнятися кількома речами. Та ще й косметичка, і купа інших потрібних речей залишилися в валізі, ех!

     Гарний та відривний відпочинок на межі зриву...