Шпигун

​Тайлер Вайлс ніколи не вважав себе параноїком. У піхоті параноя зазвичай призводила до того, що ти починав стріляти по тінях і видавав позицію свого загону. Піхотинець мав довіряти своїм очам, своєму командиру і своєму інстинкту. Але саме цей інстинкт, відточений роками виживання в найгарячіших точках Землі та поза нею, зараз кричав, завивав сиреною, вимагаючи звернути увагу на людину, яка не робила абсолютно нічого поганого.

​Сержант стояв біля вантажного шлюзу «Протуса», спираючись плечем на холодну металеву стіну, і пив синтетичну каву, уважно спостерігаючи за роботою на майданчику. Його погляд знову і знову повертався до Зелока.

​Мовчазний інженер стояв біля масивної панелі керування локаторами раннього виявлення. Він діяв з ідеальною, вивіреною точністю. Жодного зайвого руху. Жодної емоції на обличчі. Він не жартував з місцевими техніками, не скаржився на втому, не виявляв того глибокого, екзистенційного суму, який час від часу накривав інших розбуджених інженерів, коли вони згадували про свій мертвий світ. Зелок був схожий на ідеально запрограмовану машину, вдягнену в людську шкіру. І саме ця ідеальність не давала Тайлеру спокою. Сержант розумів: якщо Нейтон вимагає доказів, а не теорій, йому доведеться ці докази знайти самостійно. За один день. І діяти треба було надзвичайно тонко, щоб не злякати дичину.

​Тайлер допив каву, розім'яв шию, натягнув на обличчя свою фірмову, абсолютно безтурботну, доброзичливу усмішку простого хлопця і пішов у натовп. Його першою ціллю став Варен — високий, трохи зверхній, але балакучий архітектор орбітальних структур, який саме пив воду біля кулера на першому рівні.

​Тайлер підійшов до нього, по-дружньому спираючись на сусідній контейнер.

— Важка зміна, га, Варене? — сержант кивнув на порожній пластиковий стаканчик у руках архітектора. — Знаєте, я дивлюся на ваші креслення і просто дивуюся. Ви там усі були такими геніями у вашому світі? Я от щойно проходив повз радари, бачив там Зелока. Хлопець просто творить магію з нашими антенами. Родні на нього молиться. Ви з ним, мабуть, пуд солі з'їли в якихось секретних лабораторіях до війни? Він завжди був таким вундеркіндом?

​Варен акуратно поправив комір свого комбінезона і поблажливо усміхнувся, явно задоволений компліментом їхній науці, але похитав головою.

— Зелок? Ні, сержанте Вайлс. Ми ніколи не працювали в одних лабораторіях. І він точно не розробник орбітальних структур чи радарних систем. Наскільки я пам'ятаю зі звітів вищого керівництва, які іноді потрапляли мені на стіл, він був старшим логістом-координатором у секторі розподілу квантових масивів. Це суто кабінетна, суха математична робота в глибокому тилу. Він сидів за терміналами і зводив баланси енергії між містами. Я жодного разу не бачив його в обличчя до цієї евакуації, лише чув ім'я в накладних.

​— Треба ж, — Тайлер захоплено присвиснув, хоча всередині нього миттєво спрацював тригер. — Кабінетний щур, а так швидко розібрався в наших антенах. Справді геній. Дякую, Варене, не буду відволікати.

​Сержант пішов далі, його мозок почав фіксувати деталі. Логіст із тилу. Чудово. Через годину він знайшов Ліру. Мініатюрна фізик-ядерник сиділа в їдальні і намагалася розібратися з налаштуваннями харчового синтезатора, роздратовано тикаючи пальцем у екран.

​— Дозвольте допомогти, леді, — Тайлер швидко набрав потрібну комбінацію на панелі, і машина видала гарячий стакан із поживним бульйоном. — Земні технології бувають примхливими. До речі, Ліро, якщо вам коли-небудь знадобиться допомога зі складними розрахунками, ви б звернулися до Зелока. Я бачив його сьогодні за роботою. Він виглядає як типовий фізик-теоретик, який усе життя просидів в університетській бібліотеці за книжками. Ви ж, напевно, разом вчилися чи перетиналися на симпозіумах?

​Ліра взяла стакан, з вдячністю кивнула, але на її обличчі з'явився вираз щирого здивування, що межувало з обуренням.

— Фізик-теоретик? Зелок? Тайлере, ви страшенно помиляєтеся! Він ніколи не сидів у бібліотеках. Мої колеги розповідали про нього зовсім інше. Він був практиком-випробувачем, одним із тих божевільних, які працювали в проекті надглибокого буріння біля самого ядра нашої планети. Вони шукали там нові джерела термальної енергії. Він сидів у шахтах місяцями, не бачачи сонячного світла! Я взагалі вперше побачила його живцем лише в той день, коли падали кораблі Еллуріанців і він вивів нас із вогню. Він суворий практик, а не теоретик.

​Тайлер зберіг абсолютно ідеальну маску дружелюбності, хоча всередині нього вже розгорялося полум'я підозри.

— Он як! Шахтар-випробувач. Ну, тоді зрозуміло, чому він такий мовчазний. Звик до тиші під землею. Смачного, Ліро.

​Логіст і шахтар в одній особі. Цікаво. Тайлер не зупинився на цьому. Ближче до обіду він перетнувся з Каелем, суворим зброярем зі шрамом. Каель перевіряв кріплення на нових плазмових генераторах, і Тайлер запропонував йому допомогу з важкими кабелями. Працюючи пліч-о-пліч, сержант знову закинув гачок.

​— Знаєте, Каелю, я от дивлюся на Зелока... У нього така виправка, такі чіткі рухи. Б'юсь об заклад, він служив у ваших збройних силах, можливо, у спецназі охорони орбітальних станцій? Ви ж усі там були військовими, мабуть, перетиналися на полігонах?

​Каель різко затягнув гайку і похмуро подивився на Тайлера.

— Зелок ніколи не носив уніформу і не тримав зброї, сержанте. Я знаю всіх старших офіцерів нашої орбітальної оборони. Зелок — це цивільний. Я чув, що його перевели до нас із якоїсь закритої північної лабораторії буквально за кілька місяців до війни. Він був вузькопрофільним криптографом і шифрувальником сигналів. Сидів собі в навушниках і слухав шуми глибокого космосу, намагаючись знайти аномалії. Я його в очі не бачив до евакуації. Він просто розумник, який опинився поруч, коли все почало вибухати. Який із нього спецназівець?

​— Криптограф... — Тайлер повільно кивнув, передаючи йому наступний кабель. — Зрозуміло. Здібний хлопець.

​Три людини. Три абсолютно різні професії і локації. Але Тайлеру цього було мало для того, щоб пробити броню скептицизму Нейтона. Йому потрібна була масова статистика. Протягом другої половини дня він, ризикуючи здатися нав'язливим, обережно опитав ще чотирьох розбуджених інженерів.