Розділ 10: Ворог мого ворога

[Нікс]: Камери відновляться за 45 секунд. Рухайся!

Голос Нікс у його голові був холодним, як сталь, але навіть вона не могла передбачити цього. Еліас стояв, затиснутий у темній ніші, відчуваючи, як коридор перетворюється на лещата. З одного боку — важкі, розмірені кроки Легіонерів-Охоронців. З іншого — моторошна, беззвучна хода Химери. Дві різні системи безпеки, що не знали про існування одна одної, збиралися зіткнутися прямо на ньому.

Прямий бій був самогубством. Втеча — неможлива. Отже, залишався третій варіант, улюблений варіант Еліаса. Хаос.

Він не став чекати, поки вони його помітять. Він подивився на червоні силуети "Легіонерів", що наближалися за рогом, потім на ідеальний, біло-золотий корпус "Химери". Дві сторони закону. Але чий закон сильніший?

Він висунувся з ніші на долю секунди і випустив Нейро-маркер не в "Легіонерів", а в "Химеру".

Над андроїдом спалахнула ледь помітна червона мітка, видима лише для системних NPC. Для протоколів безпеки банку "Золотий Легіон" це було рівносильно оголошенню війни. "Химера" з невідомого об'єкта миттєво перетворилася на [ЗАГРОЗУ ВИЩОГО РІВНЯ].

Саме в цю мить з-за рогу вийшов патруль "Легіонерів". Їхні сенсори миттєво зафіксували позначену ціль. Вони не ставили питань. Їхня програма була простою.

«Загроза виявлена! Всім юнітам! Відкрити вогонь!» – пролунав металевий голос командира патруля.

"Химера", яка досі спокійно йшла, націлена на Еліаса, різко зупинилася. Її голова повернулася до "Легіонерів". Її власні протоколи, ймовірно, класифікували їх як непередбачувану перешкоду.

Чотири плазмові гвинтівки відкрили вогонь по андроїду.

Вибухи струсонули коридор. "Химера" прийняла на себе перший залп, її енергетичний щит замерехтів, але витримав. Її безликий шолом повернувся до Еліаса, який вже ковзнув назад у свою нішу. Вона зрозуміла. Це була пастка.

Але було запізно. "Легіонери" були невблаганні. Вони кинулися в бій, оточуючи андроїда. "Химера" була змушена захищатися. Її золоті леза спалахнули, і почалася битва.

Еліас спостерігав за цим з тіні. Він бачив, як досконала бойова машина корпорації, створена для боротьби з аномальними гравцями, стикається з грубою, незламною силою елітної ігрової охорони. "Легіонери" були сильні, але "Химера" була розумнішою. Вона аналізувала їхні атаки, ухилялася, контратакувала, використовуючи тактики, на які NPC не були запрограмовані.

[Нікс]: Камери відновлюються за 10 секунд! Що ти наробив?!

Він не відповів. Коли битва досягла свого піку, і обидві сторони були повністю зосереджені одна на одній, він вислизнув з ніші. Використовуючи Магнітні чоботи, він пробіг по стелі над полем бою, крізь яке пролітали лазери та плазмові заряди.

Він приземлився в коридорі за ними, не видавши жодного звуку.

Він біг. За його спиною лунав гуркіт битви, крики NPC і холодні, синтезовані звуки "Химери". Він не просто врятувався. Він отримав безцінну інформацію про бойові можливості нового ворога, не ризикуючи власним життям. Він змусив систему боротися з самою собою.

[Нікс]: Ти... божевільний. Але це спрацювало. Ти біля сховища. Квантовий замок. Це твоя частина.

Він стояв перед масивними, круглими дверима, що світилися складним візерунком з енергетичних ліній. Це був останній рубіж. За ним — перший вузол, перший "генерал" армії, що полювала на них.

Еліас поклав руку на холодний метал.

Він був готовий до фінального злому.