Розділ 5

Раян

Кларк повідомив, що сьогодні в клубі буде проводитися операція із  затримання наркодилерів. Я не відразу усвідомив, що це мій шанс забрати дівчину з клубу, тому прийшлося піти до неї додому. Кілька годин чекав, як той бовдур, вештався біля будинку. Коли побачив її машину, піднявся, щоб зробити сюрприз.

Сюрприз вдався...

Вона злякано дивилася на мене! Я свого домігся... Ненсі Стюард боїться мене, як вогню!

Ну що ж, молодець, Раяне, дівчисько вважає тебе монстром!

— Раяне, скажи чесно, чому ти приїхав у Бостон? — із роздумів вивів голос Кларка.

— Я не розумію питання! — повернувшись до нього, відповів.

— Угу... не розумієш? Серйозно?

Кларк намагався говорити спокійно, але я бачив, як він ледве стримувався, щоб не врізати мені!

— Якщо я зроблю помилку, вся операція накриється!

— Я все розумію!

— Раяне, я впізнав її! Ця дівчина, — Кларк тицьнув в її сторону пальцем, — той самий свідок!

— Так, це вона!

Кларк стиснув кулаки.

— Якщо щось утнеш, постраждаю не лише я, але й моя репутація та родина! Це мій останній шанс залишитися на службі!

— А тепер я не зрозумів тебе!

— У мене ще й досі випробувальний термін.

— Дай мені лише пару хвилин вивести її з клубу!

— У тебе буде десять хвилин забрати дівчину звідси! Але не більше!

Кларк відійшов, а я прикував погляд до сцени.

Вона, як кішка крутилася на пілоні й вигнувшись, неочікувано впала на підлогу. Я підскочив з місця, але відразу присів назад...

Вона вже просочилася під шкіру. Маленьке стерво!

Але найнеочікуванішим стало те, що вона скинула ботфорти й один полетів у мою сторону. Я ледве встиг відхилитися та зціпивши зуби, взагалі очманів, коли вона насмілилася другий чобіт теж кинути в мене.

Чоловіки ревіли, як ті буйволи та плескали в долоні. Їм ця вистава сподобалася. Не буду кривити душею, мені також. Але до тих пір, доки вона не кинула у мене взуття...

Я поглянув на годинник, залишалося тридцять хвилин.

Одним махом випив віскі й пішов за сцену, де мене вже чекав адміністратор Стіві.

— Друже, ця дівчина буйна! Ти впевнений, що хочеш саме її? У мене є ще одна, яку я можу запропонувати! — посміхнувся.

Я витягнув гроші та простягнув йому.

— Іншої мені не потрібно! — гаркнув.

Чоловік забрав гроші.

— Ну що ж, я попередив тебе! Удачі!

Домовитися з цим щуром було досить просто. Я змовився з ним за винагороду, і чоловік не знаючи, що я таким чином ще й рятую її від поліції, погодився пропустити мене у роздягальню і до визначеного часу приходу поліції, нас вже тут не мало бути. Залишалося лише одне: забрати її!

Я чекав дівчину у роздягальні. Вона відразу не помітила мене у темряві. Щось бурчала собі під ніс та швидко переодягнувшись, поглянула у дзеркало.

Я встиг закрити їй рот рукою, щоб вона не почала пищати. Наші погляди зустрілися у відбитті.

— Я заберу руку, — нахилився та вдихнув аромат її парфумів.

Очі Ненсі від страху стали ще більшими. Варто було це зробити, як мала вдарила мене головою у підборіддя. Я втримався на ногах та намагаючись схопити її за руку, отримав ще один удар, але тепер по щоці.

— Придурок! — заверещала. — У мене ледь серце не зупинилося!

Вона не намагалася втекти. Кричала, била в груди, але не тікала. Я схопив дівчину за талію, взяв її сумку та закинувши через плече, потягнув до чорного виходу.

Таких слів, які лунали від неї, я ще ніколи не чув. Добре, хоча б музика заглушала її крик!

— Інстинкт самозбереження втратила? — кинувши її на переднє пасажирське сидіння, гаркнув.

— З тобою, кретине, я скоро сивою стану!

Коли завів машину та поїхав, вона втиснулася у сидіння і замовкла. Здається, вона не дихала всю дорогу. Лише тоді, коли ми під’їхали до її будинку, видихнула.

— Зараз підіймаємося до тебе, і ти мала, швидко збираєш речі!

— Ааа, дзуськи тобі! Я нікуди не поїду! — склала руки на грудях.

Я очікував від неї цих слів та протистояння, тому підготувався.

— Якщо ти не хочеш, Ненсі, щоб з твоєю сестрою та племінником щось трапилося, поїдеш зі мною туди, куди я скажу.

Вона повернулась до мене.

— Раяне, я розумію, що винна! — ледве не плачучи, виговорила. — Але моя родина не має ніякого відношення до мого… моїх дій!

Вона назвала мене на ім'я? Це не здалося?

— Не сперечайся зі мною! — вийшов із машини та витягнув її.