Ненсі
Хмарочоси за вікном автомобіля швидко змінювалися, адже я давила на газ та летіла вулицями Бостона. І знову порушувала правила, навіть, якщо це дорожні... але на даний час мені було байдуже! Знервований голос Дебори змусив кинути всі плани та їхати в клуб. На душі шкреблися кішки, настрій був паршивий. Що ж ще могло статися?
Припаркувалася та залетіла в клуб. Охорона, як завжди, роздивилася мене з голови до ніг та лукаво посміхнулася. Почула крики з кабінету Стіві й забігла туди. Дебора та Аманда ридали. Фейт байдуже поглянула на мене та відвернулася.
— Ось і наша принцеса з'явилася! Де була? Невже роботу нову знайшла?
На її мерзенний тон навіть не хотіла звертати уваги.
— Що відбувається? — присіла поряд із Деборою.
— Айлін у лікарні!
Мої очі округлилися. Почувши смішок Фейт, повернулася до неї.
— Що смішного? — різко промовила.
— Так, заспокойтеся! — викрикнув Стіві.
— Айлін почала займатися приватними танцями. Вчора один із клієнтів її побив! Тепер вона у тяжкому стані в лікарні! — зі сльозами на очах, сказала Аманда.
Я перевела погляд на Фейт.
— Це ти її підмовила?
— Вона доросла дівчинка, — фиркнула. — Повинна була розуміти наслідки!
— Їй всього дев’ятнадцять!
— Вона сама захотіла! — огризнулася.
— Фейт...
Якби Стіві не зупинив мене, я б їй все волосся вирвала!
— Досить цих балачок! — чоловік штовхнув мене в спину. — Якщо бос дізнається, нам всім несолодко буде!
— Якщо бос дізнається, першим постраждаєш ти і вона, — вказала пальцем на Фейт.
— Нам скандал не потрібний, тому ви будете мовчати! Зрозуміли?
— І хто тепер замінить Айлін? — запитала Фейт.
— Ненсі! Вона кілька днів була відсутньою, тепер нехай відпрацює не лише за себе! — гримнув Стіві.
Я першою вийшла з кабінету. Видихнула та пішла до бару.
— Де Карлі? — запитала у бармена.
— І тобі привіт, Ненсі! — вишкірився Еш.
— Привіт. То скажеш, де Карлі?
— Сьогодні моя зміна! — нахилився через стійку та взяв пасмо мого волосся.
Посміхнулася й через мить мій кулак зустрівся з його носом. Цей Еш вже дістав дівчат своїм домаганням, тому я помстилася за всіх!
Бармен закричав та схопився за ніс.
— Божевільна... дурепа....
Він ще щось кричав услід, але я так стрімко вибігла з клубу, що мені було начхати на крики Еша.
— Ненсі! Почекай!
Слідом за мною вилетіла Дебора.
— Дебі, що насправді трапилося?
— Поговорімо, але не тут!
Ми знайшли затишне місце навпроти мальовничого озера у центральному громадському парку Бостон-Коммон, яке розташоване у центрі міста.
Дебора помітно нервувала.
— Ненс, мій знайомий у лікарні повідомив, що у крові Айлін… були наркотики.
— Що? — нахмурилася. — Боже, це жахливо! Куди вона вляпалася?
— Я вирішила, що досить з мене! — зітхнула Дебора. — Я боюся за своє життя.
Я обняла Дебі та поклала голову їй на плече.
— Вперше не знаю, що сказати.
— Ненс, я вже втомилася так жити! Нас дійсно не вважають за людей, ми лише гарні ляльки, які тільки й вміють ефектно крутитися на пілоні.
— Я також ніколи не хотіла такого життя, — зітхнула. — Проте обставини змусили поступитися своїми принципами. Я розумію твої почуття Дебі, але доки не можу покинути цей клятий клуб...
Попрощавшись із Деборою, відразу поїхала додому. У мене залишилося кілька годин, щоб зібратися та повернутися в клуб.
Піднімаючись на свій поверх, застигла на сходах. Ноги підкосилися й дихання збилося.
Біля моєї квартири стояв Він. Побачити його вдруге за день, це вже було занадто! Він спустився та зазираючи в очі, промовив:
— Сьогодні на роботу краще не йди!
Я глитнула та відступила.
— Чому? — єдине, що змогла запитати.
Чоловік схилив голову на бік та наблизився.
— Краще зроби так, як я сказав.
— У першу сьогоднішню зустріч не міг сказати? — процідила.
— Не міг! Хотів знову побачити тебе! — хмикнув.
Я підняла голову й з-під опущених вій, поглянула на нього. Вираз обличчя точно віддзеркалює, що саме відчуває людина. А його вираз обличчя був спокійним і не виражав жодних негативних емоцій.
Він пішов і, як тільки гримнули двері я, як божевільна залетіла у квартиру. Скинувши куртку, присіла на диван та відкривши ноутбук, у пошуку зазначила «Арон Аверт».
#3575 в Сучасна проза
#9835 в Любовні романи
#2376 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 26.03.2021