Розділ 7_2

За декілька хвилин до пробудження Олена побачила дивний сон: страшний за змістом, але такий яскравий, барвистий та захопливий. У центрі того, що відбувалося, знаходився її колишній хлопець Гліб. Він стояв в змішаному лісі. Олена, немов безтілесний дух, ширяла невисоко над землею й називала кожне дерево, до якого підлітала: "Вишня, ясен, верба, дуб, вільха, бузина, осика". Позбавлена плоті, вона все ж таки не вислизнула від пильного погляду Гліба. Він стежив за кожним її рухом та повторював за нею: "Вишня, ясен, верба…".

Раптом поряд з ними з'явилася дівчина. Олена ніколи не зустрічала її в житті, але знала, що це дочка жінки, фотографію якої Гліб показував в салоні краси, наче його нова сестра. Як і тоді, Олена відчула небезпеку, яка походить від дівчини. Вона спробувала бігти, але, не відчуваючи ґрунту під ногами, просто перебирала ногами у повітрі. В розпачі Олена обернулася й подивилася на Гліба, сподіваючись на його допомогу. Але її побратим по виду дивився немов би крізь неї, не зводячи очей з дівчини, що лякає Олену. Від незнайомки виходило яскраве сяйво, що притягувало погляд. Воно все посилювалося, засліплюючи тих, хто стояв поруч. Навкруги ж, навпаки, густішали сутінки, і день перетворився на ніч. За деревами причаїлися істоти, що леденять душу. Коли ж остаточно стемніло, вони почали повільно наближатися до дівчини. Якоїсь миті прекрасне створіння, що стояло до Олени спиною, повернулося та подивилося на Гліба. Він, підкоряючись її німому наказу, розстебнув сорочку та розкрив її. Тут же сотні темних сил спрямувалися до нього, наскрізь пронизуючи чорною масою груди хлопця.

Олена крикнула й… прокинулася в мокрому поту. Деякий час вона не могла прийти до тями. Що це було, віщий сон чи просто кошмар? Глібу ось-ось  виповниться двадцять один рік – час, коли він найуразливіший для темних сил. Якщо хоч одна істота вселиться в нього, це означатиме тільки одне – смертний вирок для юнака. 

– Може цей сон лише втілення моїх страхів і не має нічого спільного з видіннями майбутнього? – подумала Олена. – Добре, якщо так. 

Навіть трохи заспокоївшись, вона не могла забути одну деталь зі сну, яка продовжувала її тривожити і наяву. Чому уві сні і вона, і Гліб акцентувалися на назвах дерев? Який може бути в цьому закладений таємний зміст? 

Дівчина потягнулася до комода, дістала блокнот та ручку й швидко записала назви дерев, які вони з Глібом вимовляли уві сні, поки ще пам'ятала їх. Хоча вона вже остаточно прокинулася, почуття тривоги як і раніше стискало груди. Щоб позбутися поганого сну, Олена підійшла до вікна та приготувалася виконати обряд зі знищення кошмару, але в останню хвилину зупинилася. Що, якщо це був не просто сон, а передбачення? Якщо так, то надалі спогади про кожну деталь будуть важливими. Неодмінно треба зберегти в пам'яті цей сон й зафіксувати його на папері. 

Вона записала у блокнот не лише події сну, а й те, в що були одягнені його учасники: вона, Гліб та незнайомка. Але залишалося головне – порівняти образ дівчини з її сну з реальною сестрою Гліба. Якщо вони різні, Олена з легким серцем відпустить сьогоднішній кошмар.

Швидко одягнувшись, Олена вийшла з дому, сіла в автомобіль та поїхала до будинку колишнього хлопця. Час був ранній, напевно домочадці тільки готувалися спуститися до сніданку. Вона не збиралася так рано несподівано нагрянути у гості, тому припаркувала авто неподалік будинку і почала чекати, коли господарі почнуть залишати його.

Емоційно Олена ще не відійшла від хвилювань, перенесених уві сні, тому зовсім забула, що Марк щоранку здійснює вранішню пробіжку незалежно від погоди: чи то ясний день, чи дощ, чи сніг. Ось і зараз, побачивши знайомий автомобіль біля будинку, він підбіг до нього з боку водія й постукав у вікно.

– Привіт! – широко посміхнувся він Олені, коли та опустила скло дверного вікна. – Кого видивляєш? Гліба? Так він удома й сьогодні, судячи з його настрою, нікуди йти не збирається.

– Як він?

– Нудьгує. По ходу ти розбила йому серце, – важко зітхнув Марк. – Не знав, що у вас справжні почуття.

– Думаєш, я повірю, що він страждає через наш розрив?! – сердито пирхнула дівчина. 

– А ти? Навіщо ти приїхала сюди так рано? Турбуєшся про нього?

– Анітрохи, – Олена незадоволено підвела підборіддя, але потім важко зітхнула й сумно подивилася на Марка. – Якщо чесно, турбуюся. У мене погані передчуття. Не залишай його одного ні на хвилину, гаразд?

– Звичайно, він же мій брат.

– А та дівчинка, ну, ваша сестра, як вона?

– Нормально, а що? – здивувався Марк виявленому інтересу до Каті.

– Просто я казала Глібу, щоб ви по можливості трималися від неї чимдалі. 

– Як ти собі це уявляєш? Ми ж живемо в одному будинку.

– Так, ти маєш рацію. Цього не уникнути.

– Твій серйозний вигляд мене лякає, – Марк уважно подивився на Олену.

Чутки про її здібності поширювалися далеко за межі міста, й до дівчини за консультацією часто приїжджали представники їхнього виду навіть з далекого зарубіжжя. Отже, якщо вона через якісь побоювання особисто приїхала до будинку колишнього хлопця, це не просто так, є вагомі підстави для хвилювання.

– Хотілося б подивитись на неї. Як, до речі, звуть дівчинку?

– Катя, але сьогодні не вдасться її побачити. Вона ночувала у подруги.