Розділ 6_2

Катя довго не могла заснути через пережиті днем ​​заворушення. Втома все ж таки взяла гору, дозволивши їй забутися та припинити переживати щодо завтрашнього дня. Прокинувшись ранком, вона морально приготувалася, що цей день, можливо, стане для неї останнім. Через навислу небезпеку всі органи почуттів Каті загострилися. І якщо смерті не уникнути, дівчина мала намір зустріти її не боягузливо, стоячи на колінах, а гордо дивлячись в очі катам.

Завдяки підвищеній пильності від дівчини не вислизнуло кілька таємних сигналів, поданих братами. Саме тому навіть коли вона відвернулася, все ж краєм ока помітила, як Гліб підмінив круасан на її тарілці. Ці капості братів Катю не особливо хвилювали, важливіше спостерігати за главою сімейства. Поки що у виразі його обличчя вона не помітила нічого підозрілого. Чи може бути таке, щоб Ярослав Костянтинович був не в курсі вчорашньої перевірки? Про це Катя не знала. Так само як не знала про результати обстеження школярів. Зараз вона не хотіла думати про небезпеку, яка очікує її зовні. Колись Катя дала собі слово перестати жити в страху, і як би не було важко, намагалася дотримуватися цієї обіцянки.

У їдальню увійшла Шура у супроводі кухарки Насті. Вони поставили на стіл дві таці.

 – Всім доброго ранку! – привітала дівчина тих, хто сидів за столом. – З дозволу тітки Ганни я приготувала сніданок, щоб хоч якось віддячити вам за гостинність. 

– А чому на тацях різні страви? - поцікавилася майбутня господиня будинку.

– Так і має бути. Правильний сніданок – запорука гарного настрою та працездатності на весь день. Але для жінок та чоловіків він різний. Оскільки чоловіки витрачають більше калорій, для господаря будинку та його синів я приготувала омлет з овочами та сиром за власним особливим рецептом. А тітка Ганна та Катя їстимуть овочевий салат з сиром та шматочками житнього хліба.

– Вона вирішила вас голодом заморити, – буркнула кухарка Настя, ставлячи тарілки на стіл.

– Я не збираюся нікого примушувати до дієти, тому додатково приготувала круасани. Хоча від здобних булочок користі мало, все ж не варто відмовляти собі в маленьких задоволеннях. Їх корисно з'їсти з медом і запити апельсиновим соком. Ці продукти просто скарбниця вітамінів та інших корисних речовин. 

Скориставшись моментом, коли усі відволіклися на Шуру, а покоївка, яка стояла поруч, закрила собою Катю від Марка, дівчина непомітно поміняла круасани, підклавши свій на тарілку молодшому зведеному братові.

– Після такої презентації мені вже не терпиться розпочати трапезу, – посміхнувся Ярослав Костянтинович, коли Шура сіла за стіл, щоб на правах гостя поснідати з господарями. 

Настя  невдоволено хмикнула та пішла на кухню.

Приготовані Шурою страви лише за назвою здавалися простими, але оформлення та зміст були бездоганні, а смакові якості змушували забути про всі проблеми та просто насолоджуватися їжею. Навіть Гліб відволікся від спостереження за Катею і повністю віддався поглинанню неймовірно смачного омлету. Коли ж основною стравою було покінчено, усі перейшли до десерту. У цей момент увага братів зосередилася на дівчині. Наче граючи на їхніх нервах, Катя взяла в руку круасан, але не поспішала відкусити, а помалу цідила апельсиновий сік.    

– Хлопці, чого ви чекаєте? – заохотила їх Шура. – Спробуйте круасани. Там усередині фруктова начинка. Упевнена, вона вам дуже сподобається.

Краєм ока Катя стежила за Марком, і тільки коли він відкусив здобну булочку, приступила до свого десерту. Дівчині коштувало чималих зусиль стримати усмішку, коли Марк побачив в отворі для начинки замість фруктів живих та досить бадьорих опаришів.

– Ну як, смачно? – чекаючи похвали, запитала Шура.

Марк не знаходив у собі сил проковтнути те, що опинилося у роті. Виплюнути теж не можна: тоді доведеться пояснювати, як ці створіння опинилися у булочці. Гліб, зрозумівши за реакцією брата, що той став мимовільною жертвою його розіграшу, поперхнувся й, впоравшись з кашлем, видавив кілька слів захоплення. Найщедрішим на похвалу виявився Ярослав Костянтинович. Ганна щиро пораділа успіху протеже. Поки що все йшло саме так, як вона задумала. Безперечно, всі хвалебні слова долетіли до вух Насті. І порівняння було явно не на її користь. 

Якби тільки кухарка родини Романенків знала справжню кваліфікацію суперниці, а саме, що Шура – шеф-кухар столичного французького ресторану та переможниця престижного кулінарного конкурсу "Золотий Бокюз" у французькому Ліоні, занервувала б ще більше. У цій битві професіоналів у Насті від початку програшна позиція. Але Ганна змушена жорстко провчити зарозумілу робітницю, яка надумала їй суперечити.

З насолодою закінчивши снідати, Катя подякувала Шурі й задоволена тим, що вперше змогла провчити братів, пішла назустріч невідомості. На щастя, сьогодні до школи її підкинув Ярослав Костянтинович з тіткою. Дівчині зовсім не хотілося їхати з Марком, якого вона нагодувала хробаками. Цей інцидент її потішив та допоміг на якийсь час забути про те, що чекає в школі.

– Привіт, Катю! – зустрів її біля входу Влад. – Ходімо. Потрібно поговорити.

Він схопив однокласницю за руку й, навіть не давши їй схаменутися, потягнув за кут.

– Ти вже знаєш результати перевірки? – запитав він, переконавшись, що їх ніхто не підслуховує.

– Ні.

Хлопець схопив Катю за плечі, широко посміхнувся та задерикувато підморгнув.