2 Глава Грудень 2011 – Січень 2012

    Сесія… Знову модулі, заліки, екзамени, книжки та конспекти… Напружені й знервовані студенти та строгі й вимогливі викладачі. Оскільки Аня навчалася на відмінно, то багато заліків та екзаменів отримала «автоматом». Їй залишилось здати лише один екзамен з української мови і все, сесія здана. Та всі думки її були про поїздку. Двадцять четвертого грудня вони з Владом летять в Париж на десять днів. Все котолиське Різдво та Новий рік вони пробудуть в місті кохання.

     Лише тиждень тому Анна призналася батькам  про їхні з Владом стосунки та майбутню поїздку. Батьки вже давно здогадувались про їхні зовсім не дружні відносини, тому не дуже здивувалися з цього приводу.

     За ці місяці Аня та Влад ще більше зблизилися. Влад завжди зустрічав її, коли вона приїжджала з навчання, декілька разів вони разом їздили до Золочева, а інколи й він приїздив до неї в Тернопіль. Весь вільний час вони проводили разом, розмовляли, гуляли, ділилися враженнями та подіями, що відбувалися в їхньому житті. Аня не уявляла, як вона раніше жила без Влада, без його поцілунків, уваги, турботи та підтримки. Влад також, наче потрапив у іншу реальність, все, що було до Ані здавалось, що відбувалося в іншому житті. Його не цікавили інші жінки, тепер він, як ніхто розумів Ростика та його почуття до Ліди, адже сам був безмежно закоханий. Між ними ще й досі не було інтимних стосунків, але плотські утіхи відійшли для Влада на другий план. Звичайно, він хотів її ще більше ніж раніше, але поважав її вибір й чекав, коли вона буде готова до наступного кроку.

         Дівчата вчилися у своїй гуртожитській кімнаті.

 - У тебе завтра останній екзамен? – запитала Мар’яна.

 - Так.

 - Повезло тобі, а мені ще три залишилось, – сумно промовила дівчина. – Ти додому коли їдеш?

 - Відразу після екзамену, – відповіла Аня.

Аня не розповіла Мар’яні, що летить в Париж. Настя теж не знала про її поїздку. По-перше: вони й не бачилися, а по телефону Аня не хотіла про це розповідати, а по-друге:  Настю зараз цікавили зовсім інші речі, оскільки на днях їй народжувати.

Дівчина на відмінно здала екзамен і вечірньою електричкою поїхала до Львова. Влад зустрів її на пероні вокзалу.

 - Привіт!  - цілуючи її, привітався він. – Як екзамен?

 - Здала на відмінно.

 - Ти ж моя розумнице.  Він взяв її сумку, а іншою рукою обійняв за талію. – Їдемо додому чи в кафе?

 - Додому, мені ще сумку потрібно зібрати , – й замріяно промовила: – Навіть не віриться, що ми завтра летимо в Париж…

****

         Аня перший раз летіла літаком, тому дуже боялася й увесь переліт, що тривав близько п’яити годин, не відпускала руку Влада. Вони приземлились в аеропорту Орлі, коли було вже темно. В Париж їхали автобусом, а поки добралися в готель й поселилися, була вже десята година ночі. Після пізньої вечері втомлені, але щасливі, вони швидко заснули.

         Зранку на закоханих чекав приємний сюрприз. У зв’язку з Різдвом усі гості готелю запрошувались ввечері на Різдвяну вечірку.

         Аня відчула себе ринцесою з казки. Готель був поросто чудовий, не надто пафосний, проте вишуканий та затишний. Оскільки Аня добре знала французьку мову, то проблем із спілкуванням не виникало.

         Після сніданку закохані вирішили просто прогулятися містом та пройнятися духом Різдва… Вони куштували найсмачнішу французьку випічку, роздивлялися Різдвяні ярмарки, що розкинулися по усьому місту. Аня вмовила Влада піти на каток Трокадеро, де вони каталися під відкритим небом й милувалися Ельфеєвою вежею.

         Святкування в готелі розпочалося з Різдвяної вечері. Це був невеличкий готель на десять номерів. За столом зібралися усі постояльці готелю.  Аня з Владом, дві пари поважного віку з Австрії та Чехії, молодята з Італії, подружжя з Іспанії та компанія з Швеції. Між собою усі спілкувалися на англійській та французькій, тому не відчувалося мовного бар’єру. 

 Святковий стіл був сервірований дорогим фарфоровим посудом, срібними приборами та кришталевими фужерами. Подавали смачні страви європейської кухні. Під час вечері спеціально запрошені музиканти грали музику на різдвяні мотиви. Гості вели світські бесіди й розповідали про звичаї та традиції святкування Різдва у їхніх країнах та сім’ях.

          Після вечері у просторому холі влашнували танці. Всі веселилися й танцювали під сучасні пісні та класичні вальси, а на завершення вечора гостям готелю подарували невеличкі сувенірні подарунки. Для Ані й Влада це було найкраще Різдво, адже вони його провели разом.

         Наступного дня закохані піднялися на Ельфеєву вежу та ходили до головної ялинки, яку встановили на Єлисейських полях. Париж потопав у кольоровому сяйві ілюмінацій. Кожне дерево, кущик, вітрини магазинів, вулиці прикрашені яскравими  гірляндами. У церквах та храмах виступали вертепи, які зачаровували барвистими костюмами та цікавими постановками.

  Кожен день в Парижі відзначався новими враженнями та відкриттями. Закохані побували в Луврі. Аня завжди мріяла вживу побачити портрет славетної Монни Лізи. Владу дуже сподобалось в цирку Дю Солей, куди вони також завітали.