3 Глава Грудень 2003 – січень 2004

Наближався Новий рік… Люди заметушилися по засніжених вуличках в передчутті свята. Вітрини магазинів замайоріли новорічними прикрасами. Вулиці та дерева міста виблискували кольоровими гірляндами. Новорічна ялинка на площі перед оперним театром вбрана у різноманітні новорічні іграшки та прикраси й освічується яскравою ілюмінацією. Львів’яни та гості міста просто зачаровані її красою.

Біля ратуші розгорнувся Різдвяний ярмарок. Тут можна придбати різноманітні вироби з дерева та вовни, колоритні вишиванки, а ще поласувати смачною випічкою, яблуками в карамелі, різноманітним шоколадом, медом, медовухою, глінтвейном та іншими львівськими солодощами та смаколиками. На Новорічні та Різдвяні свята місто перетворюється на справжню зимову казку.

На Різдвяні свята тут можна зустріти колоритні вертепи, звідусіль лунають колядки та щедрівки. На свята до Львова з’їзджається багато гостей з усієї України та з закордону, щоб відчути дух справжнього Різдва та смак українських традицій.

Та спершу усі готувались до Нового 2004 року. Ростик з Лідою поставили у вітальні невеличку ялинку. Приємний аромат хвої розносився по всій квартирі й навіював святковий настрій. В них вже склалась своя сімейна традиція разом прикрашати ялинку, а потім затишно вмоститись на дивані, пити запашну каву й милуватись зеленою красунею. Цей Новий рік вирішили святкувати лише удвох, а вже першого січня відвідати батьків. Цього року Катерина з Василем запросили до себе усе сімейство Кульчицьких на святковий новорічний обід.

До Нового року залишалося чотири години. Ростик сервірував стіл, а Ліда на кухні завершувала готувати святкову вечерю. Близько десятої вечора до Ростика подзвонив Влад з Нью-Йорка й привітав з прийдешнім Новим роком та святами.

Вони сиділи одне навпроти одного, їли смачні страви, а перед дванадцятою обмінялись подарунками. Ростик вручив дружині невеличку коробочку й поцілував.

 - Вітаю з Новим роком, кохана. Надіюсь тобі сподобається.

Ліда відкрила коробку й витягла срібний ланцюжок з підвіскою у вигляді капельки, вкритої дрібними камінчиками.

 - Дякую, дуже гарна, – обійняла чоловіка. – В мене для тебе є також подарунок. Ось, тримай.

Ростик відкрив чорний футляр, там були окуляри.

 - Я знаю, як багато часу ти проводиш перед комп’ютером, тому вирішила подарувати тобі захисті окуляри.

 - Дякую, якраз думав собі такі придбати, – усміхнувся Ростик.

 - Ой, дивись до Нового року залишилось лише три хвилини, швидше відкорковуй шампанське!

Він розлив золотистий напій в келихи й подав один Ліді.

 - З Новим роком, кохана.

 - З Новим роком, любий,– загадково усміхнулась Ліда.

Годинник на стіні пробив дванадцять, вони випили шампанське та вмостились на дивані в обіймах одне одного. Ялинка мерехтіла кольоровими вогниками, за вікном чулися вибухи феєрверків, в квартирі звучала новорічна музика. Приємне відчуття гармонії огорнуло їх, наче пуховою ковдрою.

 - А в мене для тебе є ще один подарунок, – прошепотіла Ліда, обпершись на груди чоловіка.

 - Справді? – здивувався він.

 - Так, – усміхнулась вона й глянула на нього. – Я – вагітна.

Ростик радісно поглянув на дружину.

 - Ти – вагітна! Боже, яке ж щастя!

Він міцніше обійняв її й поцілував.

 - Я такий радий! Це найкращий подарунок! Щаслива посмішка не сходила з його вуст.

 - Я також щаслива, – погладила себе по животі Ліда.

 - І давно? Коли, ти дізналася? – запитав він.

 - Десь тиждень тому, але я хотіла впевнитись, тому тобі нічого не говорила.

 - Чудова новина! Я ще не можу повірити. Моя Лідуська! В нас буде дитинка! Ростик аж підвівся з дивану й мало не стрибав від радості. – Стоп! Але ж ти пила шампанське, тобі ж не можна, – посерйознішав він.

 - Не хвилюйся, я багато не випила. Тепер вже не буду пити взагалі ніякого спиртного,– засміялася вона.

 - І кави також. Тобі потрібно тепер берегтися, – обійняв її Ростик. – Ще ж треба піти до лікаря і встати на облік.

 - Все встигну, не турбуйся, – усміхнулась Ліда й перевела тему в більш спокійне русло. – А давай завтра все розповімо батькам?

 - Гаразд, якщо ти цього хочеш.

 - Звичайно хочу, хай вони також за нас порадіють.

 - Домовились.

Вони ще довго сиділи й мріяли про майбутнє. З народженням дитини тепер усе зміниться, але це будуть чудові зміни.

Прокинулись пізно, адже лягли спати коли вже почало світати. Ростик приготував сніданок, заварив чай та приніс Ліді в ліжко.

 - Доброго ранку, кохана! – ніжно поцілував її.

 - О-о-о, сніданок в ліжко, як приємно, дякую, – сонно потягнулась Ліда.

 - Смачного, – усміхнувся Ростик.

Після пізнього сніданку вони одягнулися й поїхали до рідних. По дорозі купили тортик, фрукти та шампанське до столу.

Після від’їзду Артимовських Кульчицькі все більше зближувались з Марчаками. По-перше, свати, а по-друге, Василь кум, а це майже родина. Катя дуже з того раділа, адже вона не мала друзів, а Надя стала для неї справжньою подругою.

Коли усі зібрались за святковим столом й випили за Новий рік, Ростик промовив.

 - А в нас для вас є гарна новина. В цьому році у нашій сім’ї буде поповнення. Він ніжно поглянув на дружину. – Ліда – вагітна.

І почалось… Обнімання, цілування, привітання, сльози радості. Обидві мами не могли натішитись перспективі стати бабусями. Аня обійняла Ліду й пообіцяла у всьому допомагати, а в майбутньому няньчити та доглядати за дитинкою.