Проект на двох

Настала п'ятниця і був у нас урок фізики, а домашнім завданням був проект. Марія Василівна розприділяля нас по парам
 

‎- так Света буде з Матвієм, а Мілана буде з Даньою - Марія Василівна
 

‎- а можна я сама буду робити цей проект або дайте мені іншого напарника - Мілана
 

‎- а мені взагалі дати напарницею мою дівчину - Даня
 

‎- так або ви працюєте разом або я ставлю вам по 2 і ви не робите проект. Що ви вибираєте? - Марія Василівна
 

‎- проект - Мілана і Даня
 

‎- а це інша справа - Марія Василівна
 

‎Після школи я як завжди поїхала додому, поробила всю роботу. У вечері лежала на ліжку і сиділа в телефоні, як тут до мене подзвонили, номер був не підписаний і я взяла слухавку
 

‎- привіт дура - Даня
 

‎- придурок це ти? - Мілана
 

‎- да я, не впізнала? - Даня
 

‎- де ти мій номер взяв? - Мілана
 

‎- а оце тебе хвилювати не повинно, бо я знаю все - Даня
 

‎- що ти хочеш? - Мілана
 

‎- забула? Нам задали проект на двох - Даня
 

‎- таке забудеш - Мілана
 

‎- то де ми його будемо робити в тебе чи в мене? - Даня
 

‎- в мене не можна - Мілана
 

‎- от і вирішили значить в мене завтра побачимось - Даня
 

‎- мг - Мілана
 

‎Після цього слова я вибила. Він скинув адресу. На наступний день я на 4 години вечора сіла на автобус і поїхала, коли я прийшла до нього до воріт я написала йому, що я на місці. Коли я відкрила хвіртку то побачила Даню він стояв і посміхався
 

‎- чого шкірися зуби лишні? - Мілана
 

‎- мабуть - Даня
 

‎- то давай допоможу вибить - Мілана
 

‎- не треба - Даня
 

‎- де твої батьки? - Мілана
 

‎- за кордоном - Даня
 

‎- то ти дома сам? - Мілана
 

‎- майже, ще працівники - Даня
 

‎- зрозуміла - Мілана
 

‎- а що хочеш залишитись зі мною на одинці? - Даня
 

‎- губу закатай, а то по полу волочиться - Мілана
 

‎-та ладно я ж шуткую - Даня
 

‎- мені не смішно - Мілана
 

‎Ми пішли в його кімнату
 

‎- чай чи каву будеш? - Даня
 

‎- давай чай - Мілана
 

‎- з цукром? - Даня
 

‎- без - Мілана
 

‎Він пішов, а я сіла на стілець і почала робити проект. Як тут прийшов працівник Макар
 

‎- вибачте можете дати свій номер? - Макар
 

‎Я дала номер і він пішов. Даня прийшов з двома чашками чаю і став
 

‎- що? - Мілана
 

‎- ти сіла на мій стілець - Даня
 

‎- мені байдуже. Сядеш на інший - Мілана
 

‎Він дав мені чай і сів. Ми продовжили робити проект. Даня почав приближатися близько до мене, а потім взагалі почав приставать. Я різко встала і вдарила з кулака по обличчю
 

‎- ти що робиш? Ти взагалі знаєш кого ти вдарила? - Даня
 

‎- мені байдуже. Можу ще добавить, якщо ще раз будеш приставать - Мілана
 

‎- ладно вибач я більше так не буду сідай доробим проект - Даня
 

‎Я сіла, коли ми доробили вже було темно, але не пізно. Я збиралась додому
 

‎- може ти останешся? Вже пізно - Даня
 

‎- ні ще не пізно я поїду додому - Мілана
 

‎- а як ти доберешся? - Даня
 

‎- розберусь - Мілана
 

‎- давай я тебе завезу - Даня
 

‎- не треба - Мілана
 

‎- якщо ти думаєш, що я не знаю де ти живеш то ти помиляєшся, бо я знаю все - Даня
 

‎- ти достав придурок - Мілана
 

‎- чокнута пішли до машини - Даня
 

‎- а тобі можна їздити? - Мілана
 

‎- звісно - Даня
 

‎Ми пішли до машини, я сіла, він завів машину і ми поїхали, по дорозі я дивилась у вікно, він довіз мене додому, я пішла, а він поїхав. Потім я сиділа в телефоні і згодом лягла спати. З понеділка я прийшла до школи все було, як завжди тільки Даня нікого не зачіпав але зі мною сварився. Так само пройшов тиждень.