17

Глава 17

Аня

Кожна клітинка мого тіла тягнулася до Дена. Серце то завмирало, то пускалося в дикі перегоги. Здавалося, що з легень викачали  все повітр'я і якщо Ден перестане мене цілувати, то я просто задихнуся. Чому він так легко став моїм повітр'/ям?

Ден Власов без зусиль розбудив мої почуття. Ми наче двоє спраглих у літню спеку пили один одного до останку, до останньої краплі. Його руки блукали моєю спиною даруючи  теплі відчуття й поколювання у всьому тілі.

-- Ти така красива, -- застогнав Ден й підхопивши мене на руки поніс до моєї кімнати. 

Щойно за нами зачинилися двері Ден обережно опустив мене на ноги, які вже давно перетворилися на вату й зовсім перестали мене слухатися. Щоб не гепнутися до підлоги я міцніше обійняла цього красеня який зовсім позбавив мене здорового глузду. Я ж не жалкуватиму про те, що відкрилася Денові?

-- Я не хочу бачити на тобі це лахміття, -- загарчав Ден й почав мене роздягати. За лічені секунди мій одяг впав до моїх ніг. 

Я бачила, як горять очі Дена й розуміла, що він не лукавить. Йому справді подобається моє тіло. Він хоче не просто чергове задоволення, а саме мене -- Аню Вершинську. Просту дівчину якій вдалося привідкрити завісу його темної душі. 

-- Я, ... ти, ... ми, ... -- я спробувала заговорити, та сміливий погляд Дена наповнений всепоглинальною пристрастю витіснив усі слова з моєї голови. 

Щойно Ден Власов цілував мене так, ніби ми давні коханці, а це значить, що я навіть якби хотіла вже не зможу його відштовхнути. 

До сьогодні невідомі мені почуття накрили мене наче лавиною. 

-- Ти переміг, Дене, -- видихаю одними губами, не в силі виносити поцілунки хитрого ловеласа. 

-- Не кажи так. У нашій ситуації двоє переможців. Це ти і я, -- прошепотів Ден запустивши обидві руки у моє волосся.

Ден

Я нашіптував Ані різну романтичну дурню, дивуючись тому, як легко мені даютьсяслова. Раніше такого не було. Потрібно було щось вигадувати, брехати, а з цією дівчиною слова ллються з мого рота наче з водоспаду. 

Раніше якщо у моїх планах було зваблення якоїсь красуні, то на по готові завжди були кілька завчених фраз, які для мене не мали жодного значення. Були й такі моменти, коли я просто брав дівчину, яка впала в око без зайвих слів, то чому ж з Анею я підбираю слова? Двічі думаю ніж щось їй сказати. 

Що в цій дівчині є такого чого немає у інших? Аня не високого зросту. Її ноги не ростуть від вух й у тому, як задовольнити чоловіка вона повний профан. Та у неї є очі, погляд яких змушує мене нервово ковтати слину. Очі Анни нагадують фіалки скроплені ранішньою росою. Мініатюрне тіло  демонструє красиві вигини, особливо коли волосся  розсипається по спині. Вона по-особливому красива, по-особливому ніжна та прекрасна. 

Дурня! Це просто сексуальний голод. Не більше!  Аня поруч і я використовую її для свого задоволення. Мій голод підігрітий її неприступністю от і все. Тепер ця пташка їсть з моїх рук, тож ця вся романтична дурня скоро минеться. Я отримав те що бажав от і все. 

Бери те, що тобі потрібно Дене, -- наказав я собі й обережно повалив Аню на ліжко. 

Неприступна красуня не так вже й довго тримала оборону, тим самим довівши мені, що вона  така ж як усі хто був до неї. 

-- Я хочу тебе усю і негайно.

-- Сьогодні наші бажання сходяться, як ніколи, -- застогнала Аня.

Переможно посміхнувшись я почав цілувати об'єкт свого задоволення. Повільно прокладав доріжку з поцілунків на тілі Анни, змушуючи її звиватися та ахати від задоволення. Затримавши губи на горошині її ніжно рожевих грудей я злегка втягнув її до рота, а потім легенько прикусив зубами. 

Анна одразу ж видала хрипкий стогін й вигнулася дугою, а я не зміг приховати переможну посмішку. 

-- Я казав, що у тебе фантастичні груди, стрункі ноги  осина талія і, ... -- моя рука опускається вниз, а великий палець знаходить набухлий клітор. Кілька вмілих обертів і моя неприступна красуня беззаперечно розводить ноги у різні сторони. Ще трохи й Аня верещатиме благаючи дати її мить найвищої насолоди. 

Ну все! Тепер моя черга.

Не зволікаючи ні секунди одним плавним рухом я вриваюся до її вологого лона, не відриваючи погляду від важкого та переривчастого дихання своєї партнерки. 

-- Ненавиджу місіонерську позу, -- гарчу їй в обличчя й закидаю піддатливі ноги собі на плечі. Мене охоплює моя звірина пристрасть і я більше не збираюся її приховувати.  Я трахаю Аню з притаманними мені емоціями та бажанням і судячи з того, як вона стогне й закочує очі їй теж це подобається. 

Я влаштував нам дикі перегони, переможець яких отримає фантастичний, незабутній оргазм. Судячи з того, як нас лихоманить, переможців буде двоє. 

Все так і стається, після кількох різких поштовхів тіло Ані здригається від солодких судом. Дівчисько б'ється наче у конвульсіях. Дивлячись на це я теж не можу стримувати себе й бурхливо виливаю своє сім'я  майже їй обличчя. Бракувало лише кілька сантиметрів, щоб показати цій дівці хто вона така насправді. 

У цей момент я бачу здивований, трохи наляканий огидою погляд і розумію мої старання перевершили усі мої сподівання. 

О, так! Весь цей сопливий цирк був вартий цього моменту. Анно Вершинська ти просто дівка серед мільйонів дівок, тож не намагайся переконати мене у протилежному. Твоя оборона впала за кілька днів, а це може означати лише одне. Ти така, як усі. Нічого особливого. 

-- Ммм, ... мені потрібно до ванної кімнати, -- белькочу ховаючи очі й обережно відсуваюся на край ліжка. Доріжка з його сім'я стікає  з шиї по грудях й наче   кислотою обпікає мені шкіру. 

Мабуть, це те, що всі називають фантастичним 

 і я й справді отримала задоволення, але після смак гірчить жовчю. Тепер я ще й довідалася, яким буває секс без почуттів, без кохання. Це просто мить божевілля, яке дуже швидко закінчується, залишаючи після себе порожнечу, яка перетворює душу на випалене поле.