16

Глава 16

-- Дене, у мене до тебе є одне запитання. Прошу будь максимально чесним якщо надумаєш відповісти на нього, -- сказала я, коли ми все ще гуляли пляжем. 

-- Хмм, ... і, що це за запитання? -- запитав Ден, глянувши на мене з цікавістю. 

-- Мені важливо знати у той вечір, коли ми познайомилися, ... ну коли ти Ілону віддав на потіху тим чоловікам ...

-- Чому ти згадуєш про це зараз? Що саме тебе цікавить?

-- Я хочу знати чи довів би ти справу до кінця якби  я сказала, що не стану твоєю іграшкою?

Моє запитання змусило Дена зупинитися. Здається своїми словами я зіпсувала його романтичний настрій, але по-іншому не може бути. Мені потрібно знати напевне з ким я маю справу. 

Ден мовчав. Я бачила,  що мої слова змусили його замислитись.  На його обличчі з'явилися загадкові емоції. До цього моменту я жодного разу не бачила нічого подібного. Піднявши на мене свій погляд Ден не поспішав з відповіддю. Невже ця його пауза значить, що він не хоче казати мені правду?

Вигнутими бровами  та покусуванням губи з середини я намагаюся показати йому, що все ще чекаю відповіді. 

-- Я не знаю, Аню. Можливо так, а може й ні. В минулому мене нічого не зупиняло, щоб завдавати людям болю, а з тобою все по-іншому з першої хвилини нашого знайомства. 

-- Принаймні ти відповів чесно. Дякую! -- кажу я, так і не отримавши відповіді на своє запитання. 

-- Та я можу з упевненістю сказати, як би вчинив зараз, -- взявши мене за руку, промовив Ден. 

-- І, як? Ти б точно не впав до моїх ніг з пропозицією відпочити на березі Середземного моря. 

-- Можливо я б зробив все так, як ти кажеш. Та я невпевнений. Ти надто сплутала мої думки та плани щодо себе. 

-- Це не входило в мої плани. Я лише хотіла, щоб час з тобою пролетів дуже швидко. 

-- А зараз? Зараз ти теж цього хочеш?

-- Не знаю, Дене! У мене, як і в тебе немає відповідей. Я просто пливу за течією. 

-- А я завжди пливу проти течії. Завжди на перекір долі та заведеним суспільством правилам. 

-- Ти просто самозакоханий бунтар. 

-- А ти мрійлива ідеалістка, яка намагається нав'язати світові свої правила.

Слова Дена змусили мене посміхнутися. Він так точно описав мене ніби знає цілу вічність.

-- Чого посміхаєшся? Я ж кажу правду. 

Повернувшись до Дена я хотіла відповісти, але раптом помітила під пальмою людський силует який нерухомо лежав на піску.   

-- Дене, там людина. І мені здається, що йому потрібна допомога. Зачекай мене тут я гляну що з ним, -- вирвавши руку я вже збиралася бігти, але Ден прудко знову спіймав мою руку. 

-- Куди? 

-- Дене, я знаю, коли людям потрібна допомога. 

-- Я не відпущу тебе одну. Ми підемо разом, -- так і не відпустивши мою руку, Ден повів мене до місця де лежав непритомний чоловік.

-- Потрібно перевірити пульс, -- кажу те, що збираюся зробити й присідаю навпочіпки. 

Приклавши пальці до зап'ястя я з завмиранням серця прислухаюся, щоб почути хоч кілька ударів. 

-- Він живий! Йому потрібна наша допомога. -- і не чекаючи ні секунди обережно піднімаю голову чоловіка, щоб покласти собі на коліна. -- Будь ласка, ти можеш перевірити чи немає у нього травм тоді ми знатимемо, як діяти далі. Зможеш?

 -- Так! -- відповідає Ден й береться обмацувати руками чоловіка.   

-- Травм немає. '

-- Добре! Тепер насунь йому під ноги піску, щоб вони були на рівні серця, а я принесу в долонях води, щоб вмити йому обличчя. 

Принести воду в долонях мені не вдалося, але руки добряче мокрі, тому повернувшись я змогла добре протерти обличчя чоловіка. Через кілька секунд непритомний застогнав й спробував піднятися.

-- Вам не можна вставати на ноги. Я не знаю чому ви знепритомніли, -- пояснюю чоловікові й лише згодом розумію, що розмовляю українською. -- Sir, do you speak English?

-- Yes!

-- You can't stand up. I don't know why you passed out, -- повторюю сказане українською мовою.   

-- Ок! 

-- Дене, потрібно викликати швидку допомогу. Ти знаєш як це зробити?

-- Угу! Уже викликав, -- метушиться поряд Ден, а я лише зараз усвідомлюю, що відбувається. -- Не хвилюйтеся! Ця дівчина лікар. Вона вам обов'язково допоможе. Ви в надійних руках, -- пояснює Ден чоловікові англійською мовою. 

Я та закоренілий негідник рятуємо життя незнайомцеві. Ден беззаперечно виконав усі мої накази чим дуже полегшив мені роботу. Виявляється у нього все-таки є серце і воно настільки милосердне, що Власов не задумуючись кидається на допомогу іншим. 

Через кілька хвилин приїхала швидка допомога й чоловіка негайно госпіталізували до лікарні, а ми залишилися на пляжі. Ми обоє ще не оговталися від того що трапилося, а в мене виявляється стався подвійний шок.

-- Здається я знаю відповідь на запитання на яке ти не зміг дати мені відповіді, -- порушую тишу, заглядаючи в очі Дена. 

-- І, що ти знаєш?

-- Ти б не зміг спокійно дивитися на те, як ґвалтують невинну та беззахисну дівчину. Можливо ти робив багато поганих речей, але у тебе є червоні лінії і не намагайся мене переконати в протилежному. Не повірю! 

-- Значить Анна Вершинська більше не боїться Дена Власова!? 

-- Не боїться! -- відповідаю посміхаючись й переплітаю наші пальці.

-- Сподіваюся своє відкриття ти залишиш великим секретом між нами. Не хочу так легко  втрачати звання негідника та поганого хлопця. 

Я не можу помилятися, за маскою перевертня ховається красивий чоловік з пораненою душею. Він вдало замаскувався під негідника, але я побачила хто він насправді. 

Не знаю хто або ж що сприяло скам'янінню Д'ї

енового серця, але я упевнена воно у нього гаряче та сповнене прихованого милосердя. 

Негідник якому начхати на всіх і кожного нізащо б не рятував життя незнайомцеві. А Ден рятував. Я бачила його хвилювання. Бачила, як він намагається допомогти мені. В цей момент він був справжнім. Добрим, щирим, відкритим. В його очах іскрилася тривога та страх за життя незнайомця.