Глава 12 Давай жити разом , або "битовуху" замовляли ?

Наступного ранку Одеса пахла розігрітим гудроном, гнилою камбалою та свіжою здобою. Сонце висіло над портом гігантським жовтком. Коли Тома з Олегом дійшли до Привозу, щоб купити персиків перед портовим аудитом, місцева продавчиня, тітка Соня, з грудьми як два кавуни, оглянула їх поглядом досвідченого митника.

— Мущіна, я дивлюся на вас і маю собі думати: ви так вставилися в цю дівчину, ніби вона винна вам дєнєг за весь цей базар, а ви соромитеся спросить за свій інтєрєс, — Соня сплюнула під ноги шелуху від насіння й заклацала пальцями по залізних вагах. — Купіть їй риби, не робіть мені нєрви!

— Вона ревізор, тітко Соня, — Олег нагло посміхнувся, підсуваючи пакет під фрукти. — Вона сама кого хочеш оштрафує і виставить на лічильник.

— Рєвізор? — Соня сплюнула ще одну шелуху й аж підперла боки руками. — Ой, не смєшіть мої тапкі! С такою талієй вона може рєвізувать тільки моє хворе сєрце, і то єслі я дозволю. Шо ви мені тут крутите бєйці? Но вєс я вам так і да, нє довєшу на сто грам — чисто за її красівиє глаза і ваш нахабний характєр.

У порту Тома відразу перейшла на суху робочу мову. Поки київські юристи потіли в технічній доці, вона мовчки розклала на столі папки, звірила серійні номери компресорів з документами й змусила місцевого інженера тричі переписувати звіти про фреон через розбіжність у два літри. Олег не ліз наперед — він сидів на залізному ящику з інструментами, перевіряв логи системи на планшеті й видавав чіккі цифри по тиску. Вони працювали як два автономні блоки: вона вичитувала папери й закреслювала криві кошториси, він закривав технічну частину. Жодного пафосу, суто жорсткий робочий ритм.

У неділю ввечері поїзд Одеса-Київ привіз їх назад. На пероні ніхто не влаштовував прощальних сцен.
— Я наберу, як розгребу сервер, — Олег закинув рюкзак на плече.
— Ага, — Тома поправила срібний ланцюг на шиї. — Тільки без «поза зоною».

Минув тиждень суворих буднів. Тома трусила підрядників нового ТРЦ на Окружній, завертаючи акти прийомки через криву вентиляцію. Олег ночував в офісі, відновлюючи базу даних після чергового факапу на сервері. Вони бачилися короткими напливами: кава в машині на заправці, перекури біля його офісу, рвані повідомлення в Телеграмі. Ніяких «давай жити разом».

Все вирішилося вівторкового вечора, коли Олег просто приїхав до її під’їзду з двома гігантськими коробками свого шмоту та залізяками.
— Мені набридло платити за два інтернет-провайдери, — Олег підпер плечем двері її ліфта, тримаючи коробку з системником. — Зустрічай співмешканця, Ревізоре.

Пропозиції не було. Був просто факт, який вони обоє прийняли без обговорень.

Притирки в побуті почалися відразу. Олег виявився педантичним до нудоти — всі його шнури, блоки живлення та жорсткі диски лежали на полицях за лінійкою. Тома ж просто кидала свої теки з актами ревізій на взуттєву тумбу, а ключі від машини вічно шукала на дні сумки по десять хвилин.

Але головним трешем став Томин сірий кіт. Він Олега відверто зневажав, вважаючи його загарбником своєї території, і між ними почалися жорсткі побутові терки. Кіт пакосно шипів щоразу, коли Олег проходив повз, міг просто підбігти ззаду, з розгону влупити його лапою по кісточці й звалити під диван. А його улюбленою розвагою стало вичекати, поки Олег встане в туалет, щоб миттєво застрибнути і навмисно зайняти його тепле місце на ліжку. Повертаючись, Олег заставав сіру морду, яка розвалилася на його половині подушки й дивилася на нього з виразом: «І що ти мені зробиш, хробак?».

Зате чудакуватість Томи Олега дико перла. Він просто впадав у дикий ржач, коли вона починала виховувати домашню техніку. Якщо у неї зависав ноутбук, вона схилялася над клавіатурою і вкрадливим, небезпечним голосом шепотіла: «Значить так, шматок пластику. Якщо ти мені зараз не збереш таблицю — я розберу тебе кухонним ножем, а деталі викину у вікно. Я не жартую, я ревізор, я бачила смерть таких, як ти». Олег у такі моменти ледь піною не стікав від сміху, спостерігаючи з дверей, як залізяка після цих погроз реально починала відвисати й працювати.

А коли у Томи був гарний настрій, під час готування вечері або прибирання, її перемикало на повну. Вша вмикала на телефоні якийсь дикий біт, хапала швабру або кухонну лопатку і починала витанцьовувати по всьому коридору шаманські танці тумби-юмби, дико тупаючи кімнатними тапками по лінолеуму і застрибуючи на диван. Олега цей перформанс одночасно смішив до сліз і дико збуджував. Він сідав на стілець, реготав усе горло, але погляд ставав важким, коли вона, розпатлана й гаряча, починала нахабно крутити стегнами прямо перед його носом, розмахуючи лопаткою над сковорідкою з картоплею. Зазвичай усе закінчувалося тим, що він просто згрібав її в обійми прямо посеред коридору.

Чуттєві моменти між ними теж позбулися будь-якого кінематографічного глянцю. Це відбувалося в суботу вранці, коли в затісній ванній Олег намагався поголитися, а Тома, загорнута в рушник, чистила зуби, штовхаючи його ліктем під ребра. Він змивав піну, розвертав її до себе, мастив її ніс залишками крему для гоління і впевнено, гаряче цілував прямо з присмаком м’ятної пасти. Шкіра до шкіри, тепло від гарячого душу, повна відсутність фільтрів — чиста, жива хімія, яка тримала їх міцніше за будь-які паперові шлюби.

Знайомство з колом спілкування розставило все на свої місця. Коли вони поїхали на вихідні до Олега додому, його мати, сувора вчителька математики, спочатку намагалася сканувати Тому поглядом. Але коли Тома за п'ять хвилин чітко розклала їй кошторис на ремонт підвалу їхнього кооперативу, вказавши на три приховані розкрадання голови ЖЕКу, мати Олега повільно відпила чаю і тихо сказала сину на кухні: «Ця дівчина, Олежу, таки да, має мізки. Тримайся за неї двома руками, бо вона тебе швидко прорахує й виставить голим на мороз».

Томині подруги з ТРЦ, зустрівши Олега в барі, спочатку намагалися стібати його за ту історію з швидкокасою. Але Олег спокійно замовив усім по потрійному шоту гострої настойки, розповів реальний технічний брєд про те, як Юра намагався підключити сервер через автомобільний акумулятор, і дівчата заспокоїлися. Він не був хробаком — він тримав удар і мав свій жорсткий чоловічий стрижень.