Глава 11 Одеса і криса Лариса

Олег розібрався з квитками за п'ять хвилин до відправлення поїзда. Тома вже стояла у тамбурі, коли він закинув свій рюкзак на верхню полицю сусіднього купе, спокійно пройшов повз здивованих аудиторів із її команди й сів навпроти неї.

Скандал стався під стукіт коліс десь під Фастовом. Тома говорила тихо, але жорстко:
— Ти дебіл? Це офіційне відрядження. Мене супроводжує чотири юристи й старший бухгалтер. Що ти їм плеснув на пероні?

— Сказав, що я твій позаштатний кріо-інженер, — Олег навіть не підвів голови від ноутбука [INDEX]. — Вони перевірили мій Лінкедін і заспокоїлися. Я реально їду дивитися компресори в порту, Тома . Просто сумістив корисне з тобою. Не пижся, все одно видно, що ти задоволена.

Тома відвернулася до вікна, але руку, яку він перехопив під столом, затиснувши її пальці у своїй долоні, вона так і не прибрала.

В Одесі вони закинули речі в готель на Грецькій і пішли блукати містом перед її вечірньою нарадою. Сіли за кутовий столик маленького вуличного кафе під старою акацією . Тома пила холодну каву, Олег крутив у руках телефон.

Раптом з підвального віконця будинку навпроти повільно вилізла гігантська сіра криса. Вона обнюхала камінь, почухала лапою за вухом і неспішно рушила через тротуар прямо до сусіднього столика вуличного кафе [INDEX]. Криса пройшла повз ніжку стільця, затрималася біля впалої серветки й так само ліниво зникла під дерев’яним настилом тераси.

Тома застигла з трубочкою в роті. Очі округлилися, повітря застрягло в горлі. Вона різко втягнула голову в плечі й судорожно вчепилася в край столу. Спробувала крикнути «Олег!», але від дикого страху зв'язки просто заклинило. Замість імені вона видала ультразвуковий писк, схожий на свист старої гумової качки:
— О-о... О-о-оле... к-к-кри-и...

Вона заікалася так, що щелепа буквально ходила ходором. Тремтячим вказівним пальцем Тома тицяла під сусідній стіл, намагаючись підняти ноги й залізти з ними прямо на дерев'яний стілець. Але через широкі джинси вона заплуталася, шльопнулася назад на дупу, ледь не перевернувши каву, і в повному заціпенінні застигла в напівзігнутій позі чаплі на стільці.

І саме в цей момент, коли вона з ногами заскочила на стілець і застигла там, над містом з диким ревом врубилася сирена повітряної тривоги. Звук відбивався від кам'яних стін, повністю перекриваючи шум вулиці.

Цей подвійний треш остаточно зірвав Томі дах [INDEX]. Під гучне, натужне виття сирени її переляк миттєво переріс в істерику, і вона почала дико, неконтрольовано верещати на все кафе, перекриваючи гуркіт повітряної тривоги:

— Пиздець, Олег! А-а-а! Прибий її! — ревела вона крізь суміш крику та дикого істеричного реготу, поки сирена закладала вуха . Маска ревізора злетіла наглухо, туш розмазалася під очима [INDEX]. — Це криса Лариса! Ти бачив її взагалі?! Вона під тривогу не бігла, вона блять йшла! Своїми лапами! Прогулювалася, сука, як на променаді! Мені капець, у мене зараз серце вистрибне! Лариса, йобаний в рот, Олег, зніми мене звідси!

Офіціант з підносом лише філософськи знизав плечима, а Олег швидко озирнувся на сирену, перевів погляд на Тому і нагло посміхнувся:
— Ревізор ТРЦ навіть під сиреною верещить тільки на щурів на ім'я Лариса та порушення санстанції. Злазь, Лариса вже пішла.

В цей момент до сусіднього столика підсів високий хлопець у білій лляній сорочці й почав занадто активно посміхатися Томі, намагаючись заговорити про її дикий вереск і ситуацію з щуром [INDEX].

Олег перестав посміхатися за секунду . Його щелепи напружилися, погляд став важким [INDEX]. Він різко підвівся, повністю перекриваючи Томі огляд на сусіда.

— Розрахуйся за каву, — кинув він Томі суким, жорстким голосом, навіть не подивившись на хлопця в сорочці. Потім різко перехопив її за руку, змушуючи встати . — Забирай сумку, ми йдемо. Сирена реве, треба в готель.

— Ти що, здурів? — Тома спробувала висмикнути руку, але він тримав міцно, швидко ведучи її з літнього майданчика . — Ти зараз через щура ревнуєш чи через цього тіпа в льону? 

— Я не збираюся стояти й дивитися, як перед тобою тут хвостом крутять, поки сирена виє, — відрізав Олег, не збавляючи кроку на ходу до готелю . — Крокуй швидше .

У номер готелю вони фактично влетіли. Щойно важкі двері зачинилися, відрізавши виття сирени з вулиці, Тома навіть не встигла кинути ключі на тумбочку. Олег розвернув її, притискаючи спиною до стіни. Між ними пашіла така жива, реальна хімія, яка обпікала легені [INDEX].

Він схопив її за талію, притискаючи впритул, і впився в її губи. Поцілунок вийшов глибоким, палким, із присмаком гарячого південного сонця та морської солі. Тома відповіла жорстко і впевнено, запустивши пальці йому під худі, відчуваючи гарячу, гладку шкіру на його спині [INDEX].

Олег закрив двері номера, клацнув засувкою і відразу, без розмов, розвернув її спиною до себе. Тома навіть сумку кинути не встигла. Він рванув блискавку на її джинсах, грубо спустив їх разом із трусами до колін і штовхнув її вперед, вперши долонями в стіне.

— Бля, Олег, почекай, — важко видихнула Тома, задихаючись і намагаючись втримати рівновагу, поки взуття заважало нормально розставити ноги.

— Не почекаю, — хрипко кинув він їй у потилицю.

У напівтемряві коридору почувся різкий шурхіт пластику — Олег зубами розірвав обгортку презерватива, швидко натягнув його і з розгону, жорстко ввійшов у неї ззаду. Тома від несподіванки й щільного, сухого болю голосно ойкнула, вчепившись нігті в шпалери. Наступний її подих перетворився на глухий стогін прямо в цеглу стіни.

Він почав рухатися швидко, без жодної прелюдії, забиваючи її тазом. Шкіра об шкіру ляскала гучно на весь номер. Тома судорожно прогинала спину, ловлячи ротом повітря, джинси на кісточках обмежували рухи, створюючи постійний шурхіт тканини по паркету.

— Тобі нормального сиру в холодильнику мало було? — прохрипів Олег їй у вухо, сильно схопивши її пальцями за волосся біля пучка і відтягуючи голову назад. — Отримуй свій аудит, сука.