Всередині у Томи все різко перекрутилося. Симпатія, яка тільки почала прокльовуватися за кавою, миттєво перетворилася на сором. У нього є дівчина. Звичайна життєва херня, від якої захотелося провалитися крізь землю.
Вона смикнула руку від ланцюжка з сердечком і різко підхопила сумку. Стілець гучно рипнув.
— Слухай, я зовсім забула, — заторохтіла Тома, наосліп кидаючи стаканчик з кавою на стіл. — Мені треба. Терміново.
Олег навіть не встиг прибрати руку від перевернутого телефона.
— Що терміново? Куди ти? Зв'язок же лежить наглухо.
— Мені додому. Там... коротше, я побігла, — бовкнула вона першу ліпшу брехню, розвернулася і майже бігом рушила до ескалатора, лавіруючи між людьми на фуд-корті. Головне було просто зараз вивалитися з ТРЦ на вулицю.
Олег залишився сидіти. Він тупо дивився їй услід із картонним стаканчиком у руці й взагалі нічого не розумів. Тільки що нормально сиділи, вона сміялася з цих пельменів, а тепер просто дала драла, лишивши його самого біля вікна.
Відредаговано: 29.07.2026